Жовта стрічка

Навіть невинні люди втрачають голову і роблять дурні речі, якщо їх можуть запідозрити у вбивстві

Агаті Крісті, «Вбивство у Східному експресі»

  Хто б сумнівався, що до справи приєднається Василь Петренко. Він особисто проявив бажання працювати над цим ділом, а таке не часто траплялось, відрядження дуже вплинуло на нього. Чоловік помітно ставав суворішим та замкнутим, а говорити про поїздку взагалі не хотів, як тільки здав звіт, одразу взявся за нову роботу. Колеги почали підозрювати, чи бува не вскочив їх друг у халепу. Навіть Корнійчук не знала в чому причина такої поведінки, з іншого боку вона добре вивчила його звички та характер, тож, коли настане час Василь сам їй усе розкаже, не варто тиснути.

 Прогріваючи машину, Дарина думала про Оксану, їй важко уявити цю крижану жінку милою бабусею, яка бавить онука, пече пиріжки на кухні та розповідає смішні казочки. Удень вона холоднокровно розтинає трупів, проводить огляд, а в вечері на її колінах буде сидіти маленький бешкетник. Цікаво, коли дитина запитає: « Бабусю, що ти сьогодні робила?», як та відповість. Хоча, ми не знаємо, яка насправді пані Оксана. Тут, на роботі, етикет вимагає бути стриманою, впевненою у собі особою, чітко виконувати усі норми, а, в дома вона, можливо, щира, добра, ніжна мама для свого сина, прекрасна опора для чоловіка. До речі, про них ніколи ніхто не чув. Оксана не мала близьких стосунків із колегами, вона не торкалась їх життя і прагнула, щоб вони теж цього не робили. Дарина була здивована тим, що жінка вирішила поділитися з нею своїми переживаннями. Хай там як, але людина не може тримати все у середині, потрібно з кимось поговорити про наболіле, порадитись, глянути на проблему чужими очима. Це особливість людської психіки, ми високосоціальні істоти, тому нам просто необхідно спілкуватися і виражати свої почуття, ділитися пережитим досвідом саме завдяки цьому створюється повноцінне суспільство, яке несе в собі неоцінений скарб – культуру мовлення.

  Раптом жінка згадала Ярослава. Після останньої зустрічі пройшов майже місяць, а вони так і не зустрілись більше, ніби взагалі не були знайомі. « Ей, шановна, тобі не шістнадцять, щоб він за тобою бігав, опам’ятайся». Проте, вона справді сумувала за ним і все ж надіялась на дзвінок. Машина звернула на Троєщину, це яскраво помітно по дорозі. Ця місцевість здається дуже великою, однак, це не так. Величезні маєтки, площа яких простягалася на десятки гектарів, стискали простір раз у раз, витісняючи нічим не примітні будиночки, яким і так було мало місця. Чомусь саме цей район вважають найкримінальнішим по всьому Києві, ба більше це рай для малолітніх злочинців, там багато глухих дворів, розміщений він далеко від центральних доріг. Зазвичай пальму першості по крадіжкам авто утримує Святошинський район тому, що через нього проходять основні транспортні артерії. Також спальна місцевість славиться наявністю нарко ринків, про які неодноразово повідомляли в новинах. Однак, по статистиці за останні 4 роки дитяча злочинність знизилась на вісімнадцять відсотків, поліція придумала дієвий спосіб навернути їх на правильний шлях. Проблемним підліткам влаштовують екскурсію в Лук’янівському СІЗО, показують камери, знайомлять з ув’язненими. Кажуть, що це діє невідмовно. Але як би там не було, сьогодні Троєщина це просторий зелений мікрорайон з великою кількістю парків, скверів та торгових точок. Це затишне місце з усіма умовами ідеально підходить для молодих сімей.

 Будинок Омельченків знаходився на перехресті вулиць. Не можливо не помітити цю трьохповерхову будівлю, обгороджену громадним парканом з каменю та високими туями вздовж нього. На задньому дворі хазяїн зробив міні-сад з різних видів дерев та кущів, а для того щоб влітку насолоджуватись краєвидом прибудував велику напівкруглу беседку, що одночасно служила ще одним ходом в будинок. Дарина не ризикнула сюди заїхати, припускаючи, що вбивця міг втекти саме цією дорогою. З іншого боку на слідчого вже чекала оперативна група, вони якраз перевіряли гараж. Під’їжджаючи до воріт Корнійчук помітила як декілька журналістів брали інтерв’ю в сусідів. «Здається це не простий бізнесмен, top banana*». На подвір’ї стояли дві машини одна поліцейська, а друга належала Василю. « Він навіть не сказав, що буде тут, це на нього не схоже», - подумала Дарина, відстібуючи ремінь безпеки.

- Пані детектив, пані детектив, зачекайте! – гукнув один з журналістів.

«Тільки вас мені не вистачало».

- Пані детектив, що ви можете сказати про вбивство, його хтось замовив? Є підозрювані? Чи може конкурент Кирила бути причетним до цього? Будь ласка, дайте коментар!

- Негайно відійдіть від місця злочину, - молода поліцейська взяла на себе важку нішу розправи з цими незваними гостями.

Під ногами Дарини репав сніг. В гаражі працювали криміналісти і саме до них вона підійшла.

- Ну і? Є щось нове?- одягаючи рукавички запита жінка.

- Ми думали це ви принесете нам новини,- відповів чоловік в темних окулярах.

- Ви знайшли зброю?

- Ні, але подивіться на це,- він подав їй продірявлений диск від автомобільного колеса. – Там є відбитки і кров жертви.

Дарина, тримаючи предмет в руках, підійшла до капоту, на якому виднілися кров, взагалі по всьому периметру гаража криміналісти знайшли червоно-багрові плями. Біля самого переду машини підлога була обгороджена. « Тут він лежав, тут наносились найсильніші удари, жертва схопила диск і ним захищалася»

- Більше слідів не знайдено?

- Тут скрізь відбитки потерпілого, але на стіні ми виявили пляму схожу до відбитка, на жаль, ідентифікувати кому він належить не вдасться і є слід від взуття сорок першого розміру.

- Фальшивка, - коротко сказала Дарина.