Розділ сорок восьмий

Вона повернулася з полону.

Але справжня битва лише починається.

– Давай пізніше обговоримо мою скотинячу поведінку? Нам зараз треба знешкодити твого колишнього. До речі, що в нього з обличчям? Це ти його приклала, поки я типу бездиханно тут валявся? – Орінські нервово хмикнув. 

Сем, поки говорив, відпустив мене, дістав меч і закликав батіг. Став у бойову стійку, оцінюючи ситуацію. А вона була не дуже гарною для нас. Ми програвали в чисельності. 

– Ні, не я. Це задовго до мене його поранили в голову, а я й не помітила. 

– Я казав, що він мені не подобається! – прокричав Лео, утримуючи Марту в примарній сітці. – Тільки спробуйте сьогодні тут здохнути і зіпсувати мені задоволення все життя вам докоряти, що не слухаєте старших і розумних. Ідіть уже в’яжіть цього гада, ця тварина сильна дуже, та й узагалі в мене алергія на котів. 

Марта, мабуть, образилася на кішку, ще сильніше ощерила пащу, показуючи свої ікла. Зі ще більшим завзяттям почала вириватися. 

– Лео, ти, як завжди, мав рацію, – з жалем зауважила я. – У нього мої батьки. 

– Ні, твої батьки на арені турніру, і вони реально в небезпеці, – Орінські почав іскрити магією. – Там зараз справжній хаос. Давай я займуся Ліроєм, а ти постарайся закрити розрив. 

Чудово! Мене обдурили всі, кому я вірила. Зараз через мене постраждають багато магів. Треба зібратися і придумати, як закрити розрив. 

Поки я розмірковувала, мої рятівники діяли. Дарк відправив у несвідомість колишнього друга і вирішив позмагатися з Конрайдом. 

Хлопців, яких привів із собою Сем, маги води і повітря, я не знаю, але бачу, що вони дуже сильні. Водник створював сфери і вихори з води, запускав їх у супротивників. Повітряник ловив своїх супротивників ласо і відправляв їх спати, злегка приклавши об стіни замку. 

Найкумеднішою була сутичка у Бет з Марітою. Дві відьми на швидкість дістають з різних кишень флакончики з зіллям і жбурляють одна в одну. З вигляду Маріти можна зрозуміти, що в неї прилетіло зілля для росту волосся, носа, прищів. Моя подруга робить і шкідливі зілля, капостити вона любить, особливо, якщо її розлютити. 

Насправді є й бойові зілля, тільки вони поки що в хід не йдуть, чому – не знаю. Можливо, в неї нічого не залишилося. Якщо вони тікали з арени, то вона могла там усе витратити на демонів. 

Махнула Лео, щоб стежив за Бет. Дуже скоро вона може наповнитися темною магією і виплеснути її. Він підтягнув ближче сітку з Мартою і завис поруч із підопічною. 

Як же мені закрити розрив? Я раніше цим не займалася. Зазвичай ми боролися з демонами, а професори й ельфи з дроу латали матерію світу. 

Мій дроу зайнятий, викладає правила хорошої поведінки гаду-професору. У мене є ельф, непритомний, щоправда, але це можна виправити. Підійшла до Арінаеля, язик не повертається називати його, як раніше, штовхнула ногою. Реакції – нуль. Богине, сподіваюся,Дарк його не вбив. Ще раз штовхнула. Застогнав, заворушився, розплющив очі й радісно мені посміхнувся розбитими губами. 

Усміхається, гад, радісно йому, а там люди гинуть! Штовхнула його ще раз, судячи з хрипу, влучила в зламане ребро. Обнесла його вогняною кліткою, щоб не втік. 

– Арінаелю, дуже рекомендую сказати правду і швидко. Як закрити розрив? 

– Я не знаю, – прохрипів у відповідь колишній друг. 

– Не бреши! Ти багато часу провів із Марітою і, напевно, з Дереком. Повинен знати, як його закрити. На арені турніру гинуть люди, не тільки маги вогню, а й твої знайомі ельфи, дроу, відьми! Мої батьки можуть загинути! Ти готовий з цим жити? 

– Не кажи дурниць! Розрив тільки тут, і незабаром прибудуть судді та кати, ніхто, крім винних, не постраждає, – впевнено відповів ельф. 

– Арінаелю, коли тобі встигли так сильно промити мізки? Як його закрити? Говори! – заволала на нього. 

– Ні! – твердо відмовив Арінаель та відвернувся від мене. Усім своїм виглядом дав зрозуміти, що нічого не скаже.  

Та щоб тебе! Ідіот! Сама спробую. Що я можу зробити? Потрібно ліквідувати вогонь у чаші. Оглянула друзів, перевірила щити на міцність, усе добре, всі розважаються. 

Підійшла до чаші, поклала руки на бортики. Покликала вогонь, магія всередині відгукнулася з радістю. Що робити, підкажеш? Очікувано, вогонь мовчав. 

Мене на заняттях вчили закликати магію ззовні. Спробувала закликати вогонь із чаші, але він тільки сильнішим став і розрив розширився трохи.  

Не те!  

Створити купол, щоб загасити? Створила щит, перетворила на купол і накинула на чашу. Він лопнув, як мильна бульбашка. 

Обернулася до Орінські за підтримкою, може, в нього знайдеться світла думка. Побачена картина не тішила. Сем навпроти Дерека, весь іскриться, батіг у руці горить, по руці, в якій меч, струменить кров. Лірой з усмішкою жбурляє в Сема темні згустки магії. Деякі розбиваються об щит, інші пролітають повз. 

Орінські спритний і непогано ухиляється від атак. Темному набридли ці танці, він став рівно, розкинув руки і закликав усю свою силу. Чорним димом, магія заклубилася навколо ніг Ліроя, піднялася на рівень рук і потоком хлинув на Сема. 

– Ні! – закричала я і інстинктивно виставила щит між ними. 

Щит був подвійним, магія вогню з магією води. Щільний, міцний, темна магія розбилася об нього. Лише тоненькою цівкою просочилася, не бажаючи терпіти поразку. Орінські відмахнувся від цієї дрібниці, як від настирливої комахи. 

Повернувся до мене, зробив вигляд, що знімає капелюх і вклоняється на знак подяки. 

– Кохана, а давай ти трохи поквапишся і закриєш уже цей розрив?! Протяг жахливий. 

– Коханий, - виділила особливим тоном, – а давай ти поквапишся, вирубиш нарешті мого колишнього і допоможеш мені. 

Він на секунду відволікся і щасливо мені посміхнувся. Лірой же, навпаки, стояв із кислим виразом обличчя. Я зрозуміла, що можу ще зробити. 

Повернулася до чаші, закликала воду, попросила про допомогу. Створила щит тільки з води. Накрила ним чашу. Вода зашипіла, моментально нагрілася й опала.