Розділ двадцять перший

Виблискує зал у вогнях кришталю,

Музика ллється, мов шепіт дощу.

Зимовий бал – це свято початку зими. В організації та прикрашанні академії беруть участь усі маги, але найбільше роблять маги води. Тому прийнято на знак поваги вбиратися у кольри водної стихії. Усі відтінки білого, але холодні тони та сині відтінки. 

Мені не подобається білий колір в одязі. Синій мені не дуже личить, незважаючи на мої сині очі. Я вийшла зі становища, вибравши тканину бірюзового відтінку. 

Ліф сукні темного відтінку з атласу щільним корсетом обіймає моє тіло. Він задрапірований більш світлого відтінку органзою. Спідниця складається з п’ятнадцяти шарів органзи. Нижній шар – найтемніший і кожний наступний світліший на пів тону. Верхній, найсвітліший, прикрашений розсипом дрібних, як росинка, стразів. 

Волосся я зібрала у високу зачіску і кілька пасм пустила обрамляти обличчя. З прикрас вибрала сережки-гвоздики з дрібними прозорими сапфірами. Кулон у вигляді крапельки з таким же камінцем на тонкому ланцюжку гарно лежав у декольте, кокетливо привертаючи увагу до цієї зони. 

Руки і плечі залишалися відкритими, тож додала браслет із трьох з’єднаних разом ланцюжків з підвіскою-крапелькою, прикріпленою до застібки. 

Зазвичай хлопці, які з парою, намагаються відтінити свою супутницю і вдягають чорний костюм, але якийсь елемент обов’язково має бути того ж відтінку, що й сукня в дівчини. 

Коли за мною прийшов Дерек, я не здивувалася, побачивши на ньому чорний костюм і бірюзового відтінку сорочку. 

– Маєш приголомшливий вигляд! – сказав він, беручи мене за руку. Покружив, як у танці: – Дуже гарна сукня. 

– Ти теж непоганий! – усміхнулася я. 

– Аннабет, виходь швидше! Мене зараз знудить від їхніх ніжностей! – Лео, гад. 

Аннабет вийшла з нашої спальні і покружилася, демонструючи своє вбрання. 

– Ну як я вам?

На ній була дуже цікава сукня. Силуетного крою з бавовни, без рукава і виріз – човник. Довжина до коліна. Колір тканини – яскраво синій. Зверху довга до підлоги спідниця з фатину, широка, того ж відтінку, що й сукня. Широкий пояс спідниці усипаний стразами, а на плечі вона накинула ажурне коротке болеро. 

Волосся розпущене, але завите великим завитком. Вона питання в моєму погляді і посміхнулася. 

– Так, Ті, ти не помилилася! Я його допрацювала. Моє зілля працює! – вона розпушила своє волосся і воно повільно лягло на плечі. Знову красивими завитками.

– Я в тобі не сумнівалася! Вітаю! 

– З чим тебе вітають, Бет? Що я пропустив? – на порозі з’явився Дарк. 

У чорному костюмі, чорній сорочці та яскраво синій краватці. З його темною шкірою і чорним волоссям виглядало надзвичайно гарно. 

– Який ти красунчик, Дарку, – не стрималася я. – Ти з парою? 

– Я... – він опустив очі і зніяковіло продовжив, – я сподівався, що Аннабет не відмовиться бути сьогодні моєю парою. 

Подруга зашарілась та несміливо підійшла до нього. 

– Мені буде приємно в такому супроводі.

Дарк запропонував їй руку, і вони вийшли. А я так і залишилася стояти, здивовано спостерігаючи за ними. 

– Нарешті, – тихо сказав Лео і полетів за парочкою. 

– Тіано, з тобою все гаразд? – відірвав мене від моїх думок Дерек. 

– Так, усе добре. Просто зараз зрозуміла, що через свої проблеми зовсім забула поцікавитися, чим живуть мої друзі. 

– Не хвилюйся, вони все одно тебе люблять. Ходімо розважатися. 

Ми вийшли в коридор, а я продовжувала думати. Виходить, що Дарк уже давно має почуття до Бет, і Лео про це відомо. Тільки я нічого не бачу далі власного носа! 

Я – жахлива подруга! А Бет, що це було за збентеження? І чому вона так легко погодилася? То вона теж небайдужа до дроу? А мені розповісти? Гаразд, подумаю про це завтра. Сьогодні свято, і така краса навколо. 

У повітрі кружляли сніжинки. Кожна – витвір мистецтва. По кутках стояли крижані статуї. Вони зображали великих магів нашого світу, найстрашніших демонів і найвідоміших чорних магів. 

Деякі лекційні зали відведені під крижані інсталяції. Вони зображують епічні моменти битв. Відмінно попрацювали маги води. Настільки реалістичні фігури вийшли, немов живі, тільки прозорі. 

Ми пройшлися всіма залами, насолоджуючись видовищем. В одному з коридорів стояла арка закоханих. Під нею прийнято цілуватися. Ми з Дереком обійшли її по широкій дузі. Немає бажання випробовувати удачу. Я точно не готова зіпсувати собі сукню і вечір. Поки з водою не домовлюся, ніяких поцілунків. 

У повітрі, крім сніжинок, кружляли світлові сфери. Спільна робота магів вогню, води і повітря. Маги води створюють прозорі сфери, вогневики наповнюють їх вогнем, а повітряники дають їм можливість вільно парити. Дуже красиво виходить. Вогонь заломлюється в гранях води і створюється своєрідний мерехтливий літаючий ліхтарик. 

У бальному залі стояли столики для фуршету. Вони були виготовлені з криги. Лавочки по периметру залу теж крижані з м’якими подушками для зручності. Відпочивати ніхто не збирався, всі чекали танців. 

Студенти прогулювалися залом, пригощалися, пили вино й обговорювали вбрання одне одного. Хлопців без пари було видно здалеку. Вони одягали білі або світлоблакитні костюми. Вільним дівчатам було легше знаходити собі товариство й об’єкти для тренувань у мистецтві флірту. 

Ректор за традицією виголосив зі сцени вітальну промову і тим самим відкрив бал. Жива музика підбадьорила студентів. На паркет потягнулися пари і закружляли в танці. Ми з моїм некромантом теж пішли танцювати. 

Дерек – чудовий партнер. Тримається впевнено, веде в танці м’яко. Відчуваю себе принцесою. 

Між танцювальними блоками студенти показували творчі номери. Маг вогню з другого курсу зі своїм товаришем влаштували шоу вогняних птахів. Вони створювали магією образи різних птахів і ті або танцювали шлюбні танці, або ефектно змагалися. 

Маги землі влаштували цілу виставу. Одна дівчина співала зворушливу пісню про вічне кохання. Двоє хлопців створювали їй декорації. Спочатку степ із густою травою, яку вона м’яла ногами і пропускала крізь пальці. Потім ліс із високими деревами та густим листям. Коли вона вирішила присісти, виріс пень. Кульмінація пісні пройшла на виступі скелі.