Глава 5. Королівська наречена.

Кожного вечора місцеві молодки хвостами своїми перед господарем крутили, та так, що дай мені Боже!

Втім, нехай крутять. Я і з самого початку не в захваті від цього чолов’яги була. Він, хіба що, зовсім трішечки мені подобався, і то, здалеку, через струмок, а після першої близькості та «уроку» зовсім охолола до нього.

Хоча, він потім старанно намагався бути досить милим. Платтячка миленькі мені від нього приносили, підвіски блискучі всякі, красиві жіночі дрібнички: маленьке дзеркальце в срібній оправі, гребінці, оздоблені дорогоцінним камінням. Знову ж таки, щодня воду приносили, гарячу і скільки мені завгодно, щоб повну балію набрати, навіть, без мого нагадування.

Тільки мені до Дінея більше не посміхалося якось… Не тішили подарунки, безперечно, що цінні. Навіть, будь-який натяк на легкість у спілкуванні з ним, з мого боку, був тепер неможливий...

Бо мені все здавалося: зараз він увійде, нібито спокійно, неспішно сяде на ліжко, владно візьме за стегна і скаже, що я щось не те сказала або зробила, чи навпаки, не зробила, або, може, не так подивилася.  А далі - на тобі, Наталочко, отримай болючий «урок». Та, хай йому грець!

Коротше, я господаря замку тупо боялася і ховалася від його уваги, як тільки могла. На світлі очі хазяїнові попадалася, тільки, коли він окремо посилав саме за мною, погляд йому випадковими зустрічами не мозолила, ніколи нічого не просила.

Зрозуміло, що інші дівчата в замку, та й жінки, зовсім інакше себе з володарем усіх навколишніх земель поводили. От тільки, серед тих, хто за ним в'ється, на очі лізе, та солодкими речами, мов соловейки, заливається, Діней мене ніколи не бачив.

Ночами господар, звичайно, що приходив в моє ліжко. З цим я нічого не могла вдіяти, і, тим паче, проти й слова не сміла казати. Стиснувши зуби, відлежувала на спині отриману гарячу воду і подароване шмаття. Хоч, чесно кажучи, я була просто в шоці від їхнього сексу: сунув, посувався туди-сюди і пішов собі. Не скажу, що надто вільно себе поводила у своєму рідному світі, але до того, як ми з Олегом почали жити і я задумала створити свою сім’ю, добряче погуляти встигла і досвід в сексуальних розвагах мала досить різноманітний.  

До речі, всі воїни тут так по-дурному в інтимному житті поводяться! Я, коли в «дурах» ходила, за ті більш ніж пів року, сто раз їх секс бачила, бо ніхто мене, ідіотку, не соромився і не зважав на мою присутність.

Місцеве жіноцтво сприймає таку поведінку чоловіків за норму. Правда, за можливість порухатися всередині них без перешкод, неприємного ниття або голосного крику, баби, зазвичай, подарунки всілякі канючать. І виходить: чим вище становище чоловіка, тобто, чим він може бути щедріший до партнерки, тим більший цей мужик, так би мовити, секс – символ у цьому світі. Решта: поцілунки, пестощі, любов - абсолютно не важливо. 

Мій, так би мовити, коханець, теж, після кожного свого відвідування, що-небудь мені дарував. Спочатку думала, що остогиднуть йому такі відношення, без взаємності, коли жінка від нього в ліжку очі відвертає, і він залишить мене у спокої. Та тільки десь через місяць, я вже вити була готова. Крім того, що йому ніяк не набридало, мені кожного разу було боляче і неприємно, та, між іншим, просто захотілося нормального сексу. Я, на відміну від місцевих жінок, добре знала, чого саме хочу!

Ще з місяць витримувала я це знущання над моїм новим, молодим та прекрасним, тілом, а потім...

Приготувала пару міцних шкіряних ремінців під подушкою, та, коли Діней в черговий раз закінчив на мені сіпатися по-своєму, я його обережно притримала, не давши піти від мене.

Боялася звичайно страшенно, але вирішила ризикнути, бо було несила більше терпіти, а спасіння потопаючих, як відомо, справа самих потопаючих.

Діней, швидше за все, помічав моє прохолодне відношення до нього, що дуже відрізнялося від звичного йому підлабузництва та обожнювання. І це, напевне, що не аби як, зачіпало його. Або йому просто було цікаво, що я збираюся робити… Хто знає…

Так чи інакше, а він залишився лежати і, з подивом, спостерігав, як я прив'язую його руки до візерунчастої залізної спинки свого ліжка. Хвилюватися, з приводу своєї можливої безпорадності через ці пута, Дінею було ні до чого, бо розумів, що з його величезною силою, при бажанні, він легко зможе розірвати ці тонкі смужки шкіри.

А потім… значно пізніше… очі у нього, як у лемура мадагаскарського стали - на пів обличчя. Це після того, що я з ним, прив'язаним, витворяла на свій смак та бажання, аби самій, кінець кінцем, отримати задоволення від сексу. І, нарешті, я спіймала свій оргазм! До речі, перший в цьому світі за цілий рік! Сподіваюся, що не останній. Сам господар замку, за цю ніч свої оргазми, навряд чи підраховував. Він, взагалі, майже втратив свідомість від моїх нескромних пестощів. Тільки ричав тихенько, але лежав покірно, коли я зупинялася, бо думала не про його задоволення, а лишень про себе. Проте, він теж своє отримав, і не раз, і не два, і не три.

Коли я вранці прокинулася, Дінея в кімнаті вже не було. А засипали разом, обидва без сил зовсім, і він, і я. Цікаво, що він мені сьогодні скаже? Ой! А чи не вижене мене з замку, як зовсім безсоромну?

Щось на мене, при світлі дня, такий сором напав!

Та довго зациклюватися на цьому мені не довелося, бо увійшла одна з моїх прислужниць і повідомила карколомну новину: до нас прибуває сама королева зі своїми фрейлінами, з ними прибуде велика охорона з найкращих молодих королівських воїнів  та безліч інших супроводжуючих. Я так зрозуміла, що саме молоді воїни короля зацікавили мою юну помічницю, бо про них вона далі і теревенила в процесі мого одягання та причісування. Лишень трохи пізніше, вже коли моя особа була майже повністю приведена до ладу, з'ясувалося, що серед фрейлін королеви, виявляється, знаходиться наречена нашого господаря замку.

От тобі й маєш! А я що ж – зайва, так виходить? Я ж бо тільки націлилася з цього «не пойми чого, а не чоловіка» виліпити собі нормальну пару та нарешті, хоч у цьому світі, вийти таки заміж! І от тобі на! Боже, де твоя справедливість?