Зайчик Тимко та чарівний грибочок

Одного ранку маленький Зайчик Тимко прокинувся дуже рано.

За вікном співали пташки, сонечко лагідно заглядало у віконце, а на траві блищали краплинки роси.

Тимко потягнувся у своєму ліжечку.

- Який чудовий день!

Він поснідав із мамою, взяв свій зелений рюкзачок і вирушив прогулятися лісом.

Не встиг він пройти й кілька кроків, як почув:

- Пс-с-с… Тимко!

Зайчик озирнувся.

- Хто мене кличе?

З-під великого листочка визирнула маленька Жабка.

- Тимко, ходімо зі мною! Я знайшла дещо дуже дивне.

- Що саме?

- Не знаю. Але воно світиться!

Тимко зацікавився.

- Тоді треба подивитися!

Жабка привела Тимка до старого дуба.

Під деревом ріс маленький грибочок.

Але це був незвичайний грибочок.

Він світився м'яким золотистим світлом.

- Вау! - здивувався Тимко.

Раптом грибочок сказав:

- Добрий день!

Тимко аж підстрибнув.

- Ти розмовляєш?!

- Звичайно, - відповів грибочок. - Але мене чують лише ті, у кого добре серце.

Тимко усміхнувся.

- А чому ти тут сам?

Грибочок сумно похитав капелюшком.

- Я загубив свою чарівну галявину. Мені потрібно повернутися додому.

- Ми допоможемо! - одразу сказав Тимко.  

Жабка кивнула:

Ква! Обов'язково!

Незабаром до них приєдналися Їжачок, Білочка та Лисичка.

- Ми знаємо цей ліс дуже добре, - сказала Білочка.  Обов'язково знайдемо твою галявину!

Друзі вирушили в дорогу.

Вони шукали біля струмочка.

Не знайшли.

Пішли до великої сосни.

Теж не знайшли.

Зазирнули за каміння.

Нічого.

Грибочок почав сумувати.

- Мабуть, я ніколи не повернуся додому…

Тимко поклав лапку йому на капелюшок.

- Не сумуй. Ми не залишимо тебе самого.

І друзі пішли далі.

Раптом небо стало різнокольоровим.

Над деревами з'явилася маленька веселка.

- Дивіться! - вигукнула Лисичка.

На веселці світилися золоті краплинки.

Одна з них впала просто перед Тимком.

На землі з'явився напис:

"Шукай там, де сонячний промінь зустрічається з лісовою тінню".

- Що це означає? - запитав Їжачок.

Тимко подумав.

- Місце, де є і сонце, і тінь!

Вони почали шукати.

Нарешті Білочка вигукнула:

- Я знайшла!

За великим каменем була маленька галявина.

Половина її була залита сонячним світлом, а друга ховалася в тіні дерев.

А посередині…росли сотні золотих грибочків!

Маленький грибочок засвітився ще яскравіше.

- Це моя домівка!

Він підстрибнув від радості й покотився до своїх друзів-грибочків.

- Дякую вам!

І раптом усі грибочки засяяли.

Золоте світло розлилося по всій галявині.

На деревах заспівали пташки.

Метелики почали кружляти над квітами.

А між травинками з'явилися маленькі золоті іскорки.

- Тимко, - сказав грибочок, - ти допоміг мені повернутися додому. Я хочу подарувати тобі щось особливе.

Він віддав Тимку маленьку золоту насінинку.

- Що це?

- Насінинка доброти.

- А що з нею робити?

- Посади її біля своєї хатинки. Якщо доглядати за нею з любов'ю, вона виросте у чарівну квітку.

Тимко подякував.

- Я обов'язково посаджу її!

Друзі попрощалися з грибочком і вирушили додому.

Увечері Тимко повернувся до мами.

- Мамо, подивися, що я знайшов!

Він показав золоту насінинку й розповів усю пригоду.

Мама усміхнулася.

- Ти знову комусь допоміг. Я пишаюся тобою.

Тимко посадив насінинку біля хатинки.

Полив її водичкою.

- Рости, маленька.

Наступного ранку Тимко прокинувся від дивного запаху.

Він вибіг надвір.

І побачив…

Величезну красиву квітку.

Її пелюстки світилися золотом, а посередині була маленька зірочка.

До квітки одразу прибігли всі друзі.

- Вона прекрасна! - сказала Білочка.

- Яка чарівна! - здивувалася Лисичка.

Жабка весело заквакала:

- Ква-ква! Це найкраща квітка в лісі!

Тимко усміхнувся.

Він зрозумів, що маленька добра справа може подарувати велике диво.

А ввечері чарівна квітка світилася біля його хатинки, наче маленький ліхтарик.

І відтоді кожен, хто проходив повз, знав:там живе Зайчик Тимко - добрий друг, який ніколи не залишить того, хто потребує допомоги.

І коли над лісом сходив місяць, Тимко дивився на свою чарівну квітку й тихенько казав:

- Добро завжди повертається.

Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець!