Пісня Реньбоу о Любові

Розділ 9 

Пісня Реньбоу о любові 

Сьогоднішній витвір мистецтва: «Молі Кунів»

Музика: Концерт для фортепіано №21 (Композитор — Вольфганг Амадей Моцарт)

Якось Тітка Ліза та М’які Іграшки поїхали на Чорне море. Вони будували замок із піску, аж тут РЕНЬБОУ КВІН помітила нас із вами.

— Усім ПРИВІ-І-ІТ! — заспівала Райдужна Зайчиха. — Я — РЕНЬБОУ! Я граю зі своїми друзями на пляжі! А ви любите грати зі своїми друзями?

Мій маленький читачу! Я теж люблю грати з друзями, але через свій розлад аутистичного спектра мені часто доводиться бути на самоті.

— Але знаєте що? Ми не єдині друзі на цьому пляжі! — пояснив нам Кіт Михайло. — Тут ще є багато дітей та підлітків, але головними тут є два маленьких друга.

Тут ми помітили, як із двох мушель (блакитної та червоної) вилізли два раки. Це були раки-самітники.

— Давайте скажемо «привіт» ракам-самітникам! — запропонувала РЕНЬБОУ КВІН. — Витягніть руки вперед, розкрийте долоні, а потім стисніть їх!

Усі привіталися з раками-самітниками, і ті були дуже раді зустрічі. Синій Рак-самітник весело клацав клешнями та цим смішив Червоного Рака. Аж раптом раки щось заспівали.

— Послухайте, раки-самітники співають нам! — повідомив Кіт Михайло. — Це пісня дружби! — зрозуміла СТАР НВІ. — Раки-самітники хочуть дружити з нами. — Я теж хочу дружити з ними! — вигукнула РЕНЬБОУ КВІН. — І я теж! — підхопила Зіркова Зайчиха. — І я! — вигукнув ВОЛТЯ. — І я з вами! — додала Аліна НВІ. — РЕНЬБОУ, а ти можеш заспівати самітникам пісню дружби у відповідь? — запропонувала Тітка Ліза. — Звісно, Тітко Лізо! — погодилася РЕНЬБОУ та заспівала: — Ти мій найкращий друг… Улюблений! Ти мій дружок… Найкращий!

Ракам дуже сподобалася пісня. ВОЛТЯ та Михайло помітили, що під цю пісню дельфіни й мавпочки теж захотіли грати разом.

Аж раптом піднялася величезна хвиля! Усі почали тікати подалі від води, але Червоний Рак-самітник не встиг, і його понесло у відкрите море. Коли хвиля стихла, РЕНЬБОУ побачила лише Синього Рака.

— Де ж Червоний Рак-самітник? — запитала нас РЕНЬБОУ КВІН. — Ви праві! Його змило в море! Хвиля понесла його так далеко... Синій Рак дуже сумує за своїм другом. — Не бійся, Синій Раче! Ми допоможемо тобі відшукати друга, — заспокоїла його Райдужна Зайчиха. — Адже друзі мають бути разом! — Ви допоможете нам знайти Червоного Рака-самітника? — запитала нас СТАР НВІ. — Чудово! У нас є завдання: ми маємо врятувати Червоного Рака! Завдання розпочато!

М’які Іграшки та Синій Рак сіли в Ракету, а Аліна НВІ лишилася з Тіткою Лізою на березі. Усі пристебнули ремені безпеки й почали відбивати ритм на колінах, щоб злетіти. Ракета піднялася в повітря й вирушила на пошуки.

Згори Червоного Рака не було видно. Тоді Синій Рак почав співати свою пісню дружби, і до РЕНЬБОУ прийшла чудова ідея: якщо заспівати пісню дружби разом, то Червоний Рак почує її й заспіває у відповідь!

— Ти мій найкращий друг… Улюблений! Ти мій дружок… Найкращий!

Спочатку Ракета почула спів Морського Коника, але це був не Червоний Рак. Далі лунала низька та тривожна музика — це була акула, туди летіти не можна! А на третій раз пролунала знайома пісня Червоного Рака.

— Подивіться! Він застряг у Гольфстрімі! — помітив Михайло. — О ні! Гольфстрім — це найсильніша підводна течія, — мовила СТАР НВІ.

Течія пронесла Червоного Рака через кораловий риф, підводний тунель, і він потрапив прямо в пастку для раків. Синій Рак дуже злякався.

— Не бійся! Ми врятуємо твого друга, — заспокоїла його РЕНЬБОУ. — У цьому нам допоможе Ракета — наш найкращий друг! — Ракето, трансформуйся! — дала команду Зіркова Зайчиха.

Ракета трансформувалася в підводний човен і пірнула у воду. Поки вона пливла повз кораловий риф, знову пролунала тривожна музика акули. Треба терміново десь сховатися!

Блакитний Рак помітив Рибу-Ангела.

— Дивіться, Риба-Ангел ховається за жовтим коралом! Вона маскується! — повідомив ВОЛТЯ. — Риба-Ангел — чудова підказка! — підхопила СТАР НВІ. — Нам треба знайти місце, де Ракета теж зможе замаскуватися.

— Якого кольору наша Ракета? — запитує нас РЕНЬБОУ КВІН. — Червоного! Правильно!

РЕНЬБОУ помітила поруч червоний корал. Ракета заховалася за ним якраз вчасно — повз як раз пропливала акула. Потім Риба-Ангел показала Ракеті, що треба плисти за нею — вгору та вниз над коралами.

— Я допоможу тобі так пливти, Ракето! — мовила СТАР НВІ. — Я навчу тебе танцю коралового рифу. Але потрібно, щоб ви танцювали зі мною! Витягніть руки перед собою та робіть ними рухи вгору й вниз!

Під наш танець Ракета плавно попливла вгору та вниз. Та ось знову зазвучала музика акули! Риба-Ангел сховалася за жовтим каменем, а РЕНЬБОУ помітила червону актинію. Ракета швидко сховалася за нею, і акула знову минула їх.

— Дякуємо, що допомогли Ракеті станцювати цей танець і сховатися від акули! — подякувала СТАР НВІ. — Ви чудові друзі!

Синій Рак і РЕНЬБОУ подивилися у віконце, щоб подякувати Рибі-Ангелу.

— Заспіваймо їй пісню дружби! — запропонувала Райдужна Зайчиха й заспівала: — Ти мій найкращий друг… Улюблений! Ти мій дружок… Найкращий!

Ракета попливла далі до підводного тунелю. Але всередині виявився цілий лабіринт із багатьох тунелів! Раптом ВОЛТЯ почув веселий сміх — це була Рибка-Посмішка, яка хотіла допомогти.

— Ракето, слідуй за Рибкою-Посмішкою! — скомандувала СТАР НВІ.

Але Рибка плавала дуже швидко. На роздоріжжі команда загубила її з поля зору. Та ВОЛТЯ знав, що робити:

— Я можу зіграти трель на піаніно! Вона звучить точно як сміх Рибки-Посмішки! Але мені потрібна ваша допомога, щоб вона нас почула. Готові? Витягніть руку й рухайте двома пальчиками, ніби граєте трель на піаніно!

У відповідь пролунав сміх Рибки-Посмішки — вона випливла саме з того тунелю, що був попереду! Ракета послідувала за нею й благополучно вибралася з лабіринту.