Супер-Швидко

Розділ 7.

Супершвидко

Мистецтво: Китайські картини з паперу.

Музика: Увертюра до опери «Вільгельм Телль». Композитор: Джоаккіно Россіні.

Якось М’які Іграшки прилетіли на своїй Ракеті до заправки повітряних кораблів. Ракета взяла шланг для пального та вставила у свій бак.

— Допоможемо Ракеті заправитися? Скажіть: «Заливай, Ракето!» — дала команду Стар Наві.

— Заливай, Ракето! — вигукнули М’які Іграшки.

Ракета залила музичне пальне, і тепер вона могла летіти з будь-якою швидкістю!

— Наша Ракета може летіти плавно й повільно — адажіо, — пояснила Стар Наві.

Вона почала повільно відбивати ритм на колінках, і Ракета полетіла в темпі адажіо.

— А ще наша Ракета може летіти трохи швидше — модерато, — розповів Вовк Волтя. — Для цього треба відбивати ритм на животиках.

— На животиках? — засміялася Ренбоу Квін.

— Звісно! — підхопила Стар Наві. — Діти, ви можете відбити темп модерато на животиках, як я? Чудово!

Ракета полетіла трохи швидше.

— Але якщо ми захочемо, наша Ракета може летіти ще швидше — алегро!

— О, алегро? Це швидко! — здогадався Волтя.

— Щоб полетіти в темпі алегро, треба відбивати ритм по плечах. Ще швидше! Ви можете? Чудово! Відбивайте ритм!

Ракета помчала ще швидше.

— А тут є ще одна кнопка! — помітив Кіт Михайло.

— Стар, а що це за швидкість? — спитала Райдужна Зайчиха.

— Це кнопка Престо! Вона означає — СУПЕРШВИДКО! — пояснила Стар Наві.

— Ух ти, супершвидко! — здивувався Волтя.

— Стар, а можна ми полетимо в темпі престо? — попросила Ренбоу Квін.

— Колись обов'язково полетимо, — відповіла Стар Наві. — Але це має бути особливий випадок, коли нам знадобиться летіти дуже, дуже швидко!

Ракета приземлилася на подвір’ї Тітки Лізи.

— Ну, як вам політ? — спитала Тітка Ліза.

— Це було круто! — відповіла Райдужна Зайчиха.

— А я з нетерпінням чекаю, коли ми полетимо СУПЕРШВИДКО! — додав Волтя.

— Чудово! Гаразд, ходімо до будинку! — запропронувала Тітка Ліза.

Тут Кіт Михайло почув звуки літаків. Це летіли три м’які поросяти: перше — на синьому літаку, друге — на зеленому, а третє — на жовтому.

— Привітаймося з нашими друзями! — попросила Ренбоу Квін. — Помахайте поросятам!

Усі помахали руками. Аж раптом щось пішло не так: у першого поросяти зламався перемикач швидкостей, і він міг летіти тільки в темпі адажіо. У другого поросяти перемикач теж вийшов з ладу — він міг летіти лише в темпі модерато. І в третього поросяти перемикач зламався — він мчав у темпі алегро! Літаки поросят почало відносити геть.

— Бідолашні поросята! — затурбувалася Ренбоу Квін.

— Ми маємо їм допомогти! — вигукнув Волтя.

— М’які Іграшки, летіть за поросятами, а я спостерігатиму за вами через спеціальний зв’язок! — мовила Тітка Ліза.

— Добре, Тітко Лізо! — погодилася Стар Наві. — Ми будемо летіти на Ракеті в темпах адажіо, модерато й алегро. Діти, ви допоможете нам урятувати м’яких поросят? Чудово! У нас є завдання! Рятувальна місія… розпочалася!

М’які Іграшки сіли в Ракету й почали повільно відбивати ритм на колінках, щоб набрати потужності. Ракета злетіла в повітря.

— Ми врятуємо м’яких поросят! — заспівала Ренбоу Квін. — Урятуємо ми наших поросят, урятуємо наших поросят! Урятуємо маленьких, нехай вони високо летять!

Тут Ракета почула музику першого поросяти на синьому літаку. Він летів до давнього міста Мачу-Пікчу в Перу.

— Швидше, Ракето, до Мачу-Пікчу! — дала команду Стар Наві.

Це стародавнє місто з кам'яними будівлями було схоже на велетенський лабіринт. На шляху виникло роздоріжжя.

— Яким шляхом нам летіти, щоб знайти порося? — спитала Стар Наві.

— Я знаю! Ми можемо знайти його за звуком! — придумав Волтя. — Пам’ятаєте, перше порося грає ось так? — Волтя зіграв на гобої мелодію першого поросяти. — А тепер послухаємо обидва шляхи!

На першому шляху лунала музика кларнета, а на другому — повільний звук гобоя.

— Нам треба бути дуже обережними й вести Ракету повільно — адажіо, — пояснила Стар Наві. — Допоможіть Ракеті: повільно відбивайте ритм на колінках!

Усі почали повільно відбивати ритм, і Ракета обережно пролетіла крізь лабіринт. Вибравшись наволю, Ренбоу Квін побачила порося: воно кружляло навколо гори в темпі адажіо, і в нього вже паморочилася голова.

— Щоб його наздогнати, треба летіти трохи швидше — модерато! — сказала Стар Наві. — Відбивайте ритм на животиках!

Ракета прискорилася й підхопила порося разом із літаком.

— Порося, ти ціле? — спитала Райдужна Зайчиха.

Порося радісно рохкнуло на знак згоди.

— Ну що, командою вирушаємо далі! — нагадала Стар Наві.

Порося своєю мовою відповіло, що треба негайно рятувати його друзів.

— Друге порося летить у темпі модерато, — нагадав Волтя. — Напевно, воно залетіло ще далі!

— Ракето, випускай Відо- та Слухоскоп! — дала команду Стар Наві.

Через прилади вони почули друге порося — воно опинилося аж у Китаї!

— Швидше, Ракето! Летимо до Китаю! — мовила Стар Наві.

Ракета помчала вперед, а Ренбоу Квін заспівала:

— Неси, Ракето, нас до Китаю! Неси, Ракето, нас до Китаю! Швидше… Швидкість набирай!

Ось Ракета вже над Китаєм, але це величезна країна. На землі Ренбоу Квін помітила Черепаху, Панду та Журавля.

— Вибачте, тваринки! Ви випадково не бачили порося на літаку? — спитав Волтя.

Тварини відповіли, що бачили! Але за ким із них іти?

— Я знаю! — здогадався Кіт Михайло. — Нам треба йти за тією твариною, яка рухається в темпі модерато — не занадто повільно й не занадто швидко. Черепаха повзе дуже повільно (адажіо), Журавель біжить найшвидше (алегро), а Панда рухається помірно — якраз у темпі модерато! Отже, Панда приведе нас до поросяти!