Стар Нві Принцеса ляльок

Розділ 5

СТАР НВІ — принцеса ляльок

Мистецтво: креслення Леонардо да Вінчі.
Музика: «Похований марш маріонеток», композитор — Шарль Франсуа Гуно.

Якось м’які іграшки разом із Тіткою Лізою та ДРАКУЛАУРОЮ гралися з Аліною НВІ у ляльки. У Михайла була лялька, зроблена з носка. Та вона вміла казати:

— Привіт!

— А ви любите гратися в ляльки? — питає нас Михайло.

Ну, як, малюк, тобі подобається? Мені дуже подобається!

— Сьогодні ми йдемо з друзями до лялькового театру, — розповів нам Михайло. — Спектакль називається «Три дурні ляльки та Принцеса ляльок».

— О, Принцеса ляльок! Просто чудово!

Тут СТАР НВІ почала танцювати, як лялька, а Аліна НВІ теж затанцювала, як лялька.

— СТАР, ти танцюєш точно як лялька! — повідомила ДРАКУЛАУРА.

Тут Тітка Ліза поглянула на годинник. Через годину починається лялькова вистава.

— Ви хочете побачити виставу? — питає РЕНЬБОУ КВИН. — Добре!

Зіркова Зайчиха СТАР, Кіт Михайло, Вовк ВОЛТЯ та Райдужна Зайчиха РЕНЬБОУ КВИН сіли в ракету.

Але щоб злетіти, потрібна дуже сильна потужність.

Покладіть руки на колінка та барабаньте:

Та-та-та-та-та-та!

А зараз разом підніміть руки та скажіть:

— Даєш старт!

— Даєш старт! — вигукнули м’які іграшки.

Ракета вилетіла через вікно, а Тітка Ліза взяла ДРАКУЛАУРУ та Аліну НВІ в рюкзак і поспішила на автобус.

— Ляльок побачимо ми… Ляльок побачимо ми. Нас ляльки чекають… Нас ляльки чекають. Вони зіграють нам спектакль! — співала РЕНЬБОУ КВИН.

— Ракета, театр знаходиться у Чернігові! Це одне з міст України, — пояснила Ракеті СТАР НВІ.

Ракета полетіла до Чернігова. Аж тут вона побачила ляльковий фургончик.

Раптом фургончик спіткнувся об камінь, і три ляльки випали з нього.

Ракета приземлилася на галявині, і СТАР НВІ підбігла до ляльок.

— Ляльки, ви всі цілі? — питає СТАР НВІ.

Ляльки відповіли, що так.

— У ляльок усе в повному порядку.

— Привіт, ляльки! Мене звати СТАР НВІ, а це мої друзі, — представилася Зіркова Зайчиха. — Було приємно познайомитися, але краще вам повернутися до свого театру, щоб не спізнитися на виставу.

Але ляльки не знали, де їхній фургончик. Михайло поглянув у бінокль — ляльковий театр поїхав дуже далеко.

— Як же лялькам потрапити вчасно на спектакль? — переживала РЕНЬБОУ.

— Не хвилюйтеся, ми відведемо їх до театру! — придумала СТАР НВІ. — Але нам потрібна ваша допомога! Допоможете нам доправити ляльок вчасно на спектакль?

Добре!

У нас завдання: доправити ляльок до театру, поки не почалася вистава.

Усі почали йти до театру, але ляльки не могли ходити.

— Треба навчити ляльок ходити! — зрозуміла СТАР НВІ. — Готові? Поставте одну ногу перед собою, щоб можна було її підняти. По черзі підіймайте ноги. Марш — раз, два! Марш — раз, два!

Ляльки слухаються та йдуть за СТАР НВІ.

Продовжуйте ходити разом із СТАР НВІ.

— Дякую, що допомогли навчити цих дурних ляльок ходити, — подякувала нам СТАР НВІ.

Усі пішли до міста Чернігова, а Райдужна Зайчиха РЕНЬБОУ КВИН співала:

— Ляльок побачимо ми… Ляльок побачимо ми. Допоможемо їм, допоможемо їм. Артистам на сцену потрапити!

Аж тут Ракета чомусь злякалася.

— Що сталося, Ракето? — питає ВОЛТЯ.

— Я зрозумів, у чому справа! — здогадався Кіт Михайло. — Ракета побачила знак! Він нас попереджає, що дерева, які ростуть далі, виділяють липку смолу.

— Ой, липка смола! — злякалася РЕНЬБОУ КВИН.

СТАР НВІ звернулася до дурних ляльок:

— Отже, ляльки, намагайтеся не торкатися ніяких липких смолистих дерев. Ясно?

Ляльки відповіли, що ясно.

М’які іграшки пішли до лісу зі смолистими деревами. М’які іграшки та Ракета пройшли повз усі липкі дерева.

— Але я не бачу ляльок! — повідомив Михайло. — Невже ляльки застрягли в липких смолистих деревах?

Тут м’які іграшки помітили ляльок у смолі.

— Ви праві! Вони приклеїлися! — злякався Михайло.

— О ні, у червоної ляльки нога застрягла в смолі, — помітила СТАР НВІ.

— А у жовтої ляльки в смолі застряг лікоть, — помітив ВОЛТЯ.

— А в оранжевої ніс прилип до дерева, — додала РЕНЬБОУ КВИН.

— Дурні ляльки! — пожартував ВОЛТЯ.

— Треба допомогти лялькам відклеїтися, щоб вони потрапили на свою виставу, — почав розуміти Кіт Михайло.

— У мене є план! — придумала СТАР НВІ. — Ми покажемо лялькам, як треба рухати тілом, щоб відклеїтися. ВОЛТЮ, ти можеш нам зараз щось зіграти? — питає СТАР НВІ.

— Так, я можу зіграти на трикутнику ритм «Відклейтеся», — відповів Вовк ВОЛТЯ, дістаючи трикутник.

— Давайте допоможемо червоній ляльці витягти свою ногу, — запропонувала нам СТАР НВІ. — Постав одну ногу перед собою та рухай цією ногою, слухаючи ритм. Ось так!

СТАР НВІ почала рухати ногою носочком, і червона лялька теж почала рухати ногою. Вона відклеїлася!

Тепер треба допомогти жовтій ляльці витягти свій лікоть.

Для цього витягніть лікоть та рухайте ним, слухаючи ритм. Так треба зробити чотири рази.

Жовта лялька теж відклеїлася.

Тепер треба допомогти ще одній ляльці — оранжевій. У неї ніс застряг у смолі.

Для цього треба рухати носом у такт трикутнику. Так треба зробити вісім разів: чотири рази в ліву сторону та чотири — у праву.

Нарешті й оранжева лялька відклеїлася від смоли!

— Ви допомогли всім трьом лялькам відклеїтися від усіх липких смолистих дерев. Просто молодці! — похвалила нас СТАР НВІ.

Аж тут почулася музика лялькового театру.

Кіт Михайло подивився у бінокль та побачив ляльковий театр у Чернігові. Та вже починають збиратися глядачі. Треба поспішити та доправити ляльок до початку вистави.

М’які іграшки пішли далі, а РЕНЬБОУ КВИН співала:

— Ляльок побачимо ми! Ляльок побачимо ми! Ширше крок, ширше крок! Ми їм допоможемо на сцену встигнути.