Волті потрібна допомога

                                                              Розділ 3

                                                    ВОЛТІ потрібна допомога.    

Картина: велика будівля Україна – художник – Андріївській Узвіз!

Та музика з лебединого озера – КОМПОЗИТР – Петро ІЛЛЬЇЧА ЧЕЙКОВСКОГО.          

Якось СТАР, Михайло, РЕНЬБОУ та Аліна, були у кімнаті Тітки Лізи та дивилися у вікно.

• Привіт я СТАР НВІ! – привіталася СТАР НВІ. – а це Михайло, РЕНЬБОУ та моя донька Аліна НВІ.
• Ми як раз, дивимося у вікно та виглядаємо ВОЛТЮ. – повідомив Михайло.
• А ви любите дивитися у вікно? – питає нас СТАР НВІ. – так, чудово!

Тим часом ВОЛТЯ,  ходив по даху та шукав кому б потрібна допомога. Аж тут він, почув що гніздо з пташеням, може впасти та розбитися, а дім п’ятиповерховий. ВОЛТЯ, кинувся його рятувати та коли він її упіймав то він на краю будівлі, але на щастя, зачепився лапою за край будівлі.

ВОЛТЯ, подивився у низ, він був на великій висоті.

• Ой, допоможіть мені! Я застрягнув на краю будівлі! Мої друзі, Зайчиха СТАР НВІ, Кіт Михайло та Зайчиха РЕНЬБОУ КВИН, допоможуть мені. Передайте СТАР НВІ! Мені потрібна допомога.

Тим часом м’які іграшки, ВИГЛЯДУВАЛИ ВОЛТЮ, аж тут ми їм повідомили що ВОЛТІ, потрібна допомога.

• А де ж ВОЛТЯ? – питає нас Михайло. – він на даху будинку та може впасти?
• Нам треба швидше, його врятувати! – вирішила СТАР НВІ. – ви допоможете нам, врятувати ВОЛТЮ? Так, чудово! У нас завдання! Ми маємо допомогти ВОЛТІ, поки він не впав.  Завдання почалося!

Усі сіли у ракету та почали барабанити по колінках, щоб набрати ракету енергії.

Ракета, полетіла до даху будинку, щоб урятувати ВОЛТЮ.

• Уперед Ракето! Нам треба урятувати ВОЛТЮ та крихітку пташеня, поки вони не впали. – нагадала СТАР.

Тут РЕНЬБОУ придумала пісню, порятунку ВОЛТІ.

• Ми вже летимо ВОЛТЯ! Не бійтеся, ВОЛТЯ та Пташеня! Не бійся ВОЛТЯ та Пташеня! Друзі летять на допомогу.

Щоб для початку треба до летіти, даху, але навколо усі виглядають у вікна.

• Як би нам, піднятися до даху, так щоб люди нас не помітили? – спитав Михайло.
• Я знаю! – придумала Зайчиха СТАР НВІ. – треба відбивати ритм на колінках. Ось так! Та-та-та-та, але запам’ятайте коли почуєте – що хтось відкриває вікно, то треба припинити відбивати ритм та завмерти. Тоді люди у вікні, нас не помітять. Готові? Почали!

Та-та-та-та! Аж тут хтось іде до вікна! Завмріть! З вікна визирнула сусід Тітки Лізи,але на щастя, вона м’яких іграшок не помітила.

• Відбиваємо далі ритм! – вигукнула СТАР.

Продовжуємо відбивати ритм. Та-та-та-та! Знову хтось визирає у вікно! Замріть! Ми майже долетіли до вікна. Хлопайте далі! Та-та-та-та!  Ми нарешті долетіли даху п’ятого поверху.

• А тепер летимо рятувати ВОЛТЮ! – оголосила СТАР.

Усі полетіли, до краю будівлі ( де був ВОЛТЯ), а Райдужна Зайчиха РЕНЬБОУ КВИН, співала.

• Ми вже летимо ВОЛТЯ! Не бійтеся, ВОЛТЯ та Пташеня! Не бійся ВОЛТЯ та Пташеня! Друзі летять на допомогу.

Аж тут подув сильний вітер та ракету здуло до квартири родини Петрикових. У цієї родини, були два синочка та одна донька. Зараз м’які іграшки, були у кімнаті доньки Петрикових.

• Як би нам тепер вилетіти з кімнати? – питає РЕНЬБОУ.
• Я знаю! – придумав Михайло. – я продери жую ритм та ми полетимо з вікна.
• Але ж у кімнаті зараз донька Петрикових! – нагадала РЕНЬБОУ.
• Нам потрібна ваша допомога! Візьміть свої ДЕРЕЖЕРСЬКІ палички та диригуйте РІТЕРДАНТО.

Усі диригують? Я вас бачу! Ракета, повільно та тихо летіла через кімнату Петровських, аж тут Донька, дивиться та усі завмерли, але на щастя донька, їх не помітила.

• Ледь не помітила!  - зітхнула РЕНЬБОУ.
• Летимо далі. – нагадав Михайло. – диригуйте!

Ракета, вилетіла з квартири Петровських.

• Ми вибралися з квартири петровських! – зраділа СТАР.
• Дякую, що диригували зі мною! – подякував Михайло.

Тут Ракета, щось побачила.

• Дивіться, Ракета, помітила ВОЛТЮ! – вигукнула РЕНЬБОУ.
• Він може впасти у низ! – злякався Михайло.
• Нам треба спішити! Летімо рятувати ВОЛТЮ! – оголосила СТАР НВІ.

По дорозі Зайчиха РЕНЬБОУ КВИН співала.

• Ми вже летимо ВОЛТЯ! Не бійтеся, ВОЛТЯ та Пташеня! Не бійся ВОЛТЯ та Пташеня! Друзі летять на допомогу!

Нарешті м’які іграшки, долетіли до даху будинку.

• СТАР, Михайло, РЕНЬБОУ, ви встигли! – зрадів ВОЛТЯ.
• Як ти там? – питає Михайло.
• Нічого, але моя лапа ЗІСКОЛЬЗУЄ з даху та я впаду! – повідомив ВОЛТЯ.
• О ні, він зараз впаде з будинку та розіб’ється. – злякалася РЕНЬБОУ КВИН.
• Нам треба швидше його витягти! – зрозуміла СТАР НВІ.

Коли лапа ВОЛТІ майже ЗІСКАЛЬЗНУЛА з краю даху, то Михайло, його схопив.

• Самому мені не впоратися! – вигукнув Михайло.
• Треба йому допомогти! – зрозуміла СТАР НВІ.

СТАР та РЕНЬБОУ теж ухопилися за Михайла та почали тягнути ВОЛТЮ на верх,але він був таким важким – що його було важко витягти.

• Нам потрібна ваша допомога, щоб витягти ВОЛТЮ. – вигукнула СТАР.
• Ми без ваз не впораємося! Вигукнула РЕНЬБОУ.
• Витягніть руки у перед та тягніть! – вигукнула СТАР.

М’які іграшки, разом з нами витягли ВОЛТЮ на дах, але спочатку вони узяли гніздо з пташеням,а потім й ВОЛТЮ.

• Ви урятували мене! – зрадів ВОЛТЯ.
• Це все завдяки нашим друзям. – відповіла СТАР.

М’які іграшки, поставили гніздо з пташеням посередні даху та СТАР НВІ, оголосила по дорозі.

• Завдання виконано!

Навіс закрився та з нього визирнула СТАР НВІ.

• Час виходили як на поклон! – оголосила СТАР НВІ.