розділ 4

                                                                 Розділ 5

                                                             День сміху.

У цей день перед першим квітня Кішечка Марини – під жартувала над Луною ( випивши все її молоко.

Коли Луна, прокинулася та поглянула на календар то вже було перше квітня.

• Невже цей день настав? – зраділа Луна.

Тут Луна звернулася до свого м’якого Зайчика.

• Зайцю, ти знаєш що сьогодні за день? Перше квітня; день жартів!- пояснила Луна.

Тут Луна, дістала книгу жартів. Там вона записала над ким вона збирається розіграти.

• Що ж мій брат Рома – перший на черзі! – оголосила Луна.

Тим часом Рома, спокійно спав у себе у кімнаті – разом зі своїм м’яким ведмедиком.

Та коли він прокинувся то побачив під ліжком сонце.

• З першим квітня! – вигукнула Луна.

Рома, аж засміявся Рома, теж хотів розіграти свою сестру. Але як?  Поки не знав!

Після сніданку, Луна побігла – розіграти Лілі. Яка як раз гралася зі своїми морськими свинками. Аж тут побачила перед собою сир. Вона хотіла його схопити, але він рухався. Лілі, підозрювала що це пастка. Та коли прийшла – то це опинилася Луна.

• З першим Квітня! – вигукнула Луна.

Лілі, аж зітхнула від здивування.

• Луно, а я ж подумала що це пастка.
• А хочеш жарт? – запитала Луна та почала розповідати. – питання: куди білі ведмеді кладуть гріти свій сніданок?
• Не знаю! – відповіла Лілі.
• У морозилку!

Лілі аж засміялася, а потім сказала.

• Гаразд,мені вже час, а то мене там тваринки у лісі чикають.

Луна, пішла інших розігрувати. Наступним у списку була Гармонія.

Луна підготувала для Гармоні розіграш з льодяником. Вона удала нібито її язик приклеївся до льодяника.

• Луно, я спробую, зняти льодяник! – заспокоїла її Гармонія.

Гармонія, намагалася відірвати льодяник,але у Луни відірвався накладний язик. Та вона показала свій справжній язик.

Наступним у списку Луни був – Микола.

а Микола тим часом готував свою папугу та Хом’ячка.  Аж тут хтось подзвонив у двері. Микола – відкрив двері, а там СМАЙЛИК та він розмовляє.

• Вибачте, а ви хто? – питає Микола.
• Це я, веселий СМАЙЛИК! – ВІДПОВІДАЄ СМАЙЛИК.

Тут із за двері вийшла Луна зі СМАЙЛИК на ПАЛАЧЦІ у руках.

• З першим квітня! – вигукнула Луна.

Микола дуже здивувався. Аж тут Луна вигукнула.

• Пожмемо лапи Микола!

Микола дав Луні Лапу та він аж підстрибнув від якогось  гучного звуку.

• Знову з першим квітня! – вигукнула Луна.

Микола на цей раз засміявся.

Далі у Луни був на черзі ФРЕДІ. А тим  часом ФРЕДІ третирувався до гри у Футбол. Аж тут він помітив квіточку. Аж тут на нього полилася вода.

• З першим квітня! – вигукнула Луна коли вилізла з кущів.
• Так, це дуже смішно! – засміявся ФРЕДІ. – ой у тебе шнурки розв’язалися!
• Де?

Луна, подивилася: у неї й не було шнурків.

• З першим квітня! – вигукнув ФРЕДІ.

Луна теж засміялася.

Далі у неї на черзі була Цукерка. По дорозі до неї – вона зустріла Вовка Сірка.

• Привіт, Сірко, хтось тебе сьогодні розіграв? – питає Луна.
• Та мене ніхто не може розсмішити! – пояснив Сірко. – та і взагалі, мене ніхто не розігрує.

Тут Луна, придумала як його розвеселити.

• Пожмемо Руки Сірко!- запропонувала Луна.
• Ну, гаразд! – погодився Сірко.

Сірко, дав Луні лапу та підстрибнув від музики.

• З першим квітня! – вигукнула Луна.

Сірко аж за сміявся. Та вигукнув « нарешті я засміявся».

Та тут Луна згадала про Цукерку. Вона підставила біля двері Цукерки Кекси з глазур’ю  та постукала у двері.

• Хто там? – питає Цукерка.

Коли вона відкрила двері – то вона побачила Кекс. Та хотіла схопити, але він тікав. Цукерка побігла за ним та побачила Луну.

• З першим квітня! – вигукнула Луна.

Цукерка засміялася та вирішила насмішити Луну.

• Що це: біле з косичками та з райдужною спідницею? – питає Цукерка.
• Що це? – питає Луна.
• Це я! – каже Цукерка.

Луна засміялася! Та добігла до себе. Аж тут задзвонив та коли вона узяла телефон – то почула ричання.

• Це що динозавр? – здивувалася Луна.

Тут з трубки хтось вигукнув та голос був як у Марини.

• З першим квітня!
• Мамо, це ти! – зрозуміла Луна.
• Так, я ще встигла розіграти Рому. – розповіла Марина. – доречи я приготувала тобі обід.
• Вже іду мам! – вигукнула Луна.

Луна побігла Додому – щоб не спізнитися до обіду.