Луна та страшний сон

                                                             Глава 7

                                           Луна та страшний сон.

У продовж дня, Луна багато грає на вулиці та встигає пережити багато пригод. Вона згадувала як вона намагалася полетіти як метелик, як вони з Мамою Мариною та Ромою плавали у басейні та як вона ходили до парку атракціонів. Та як вона тоді плавала та каталася. А на вечір Луна так втомлювалася, що миттєво засинала.

Якось у Луни заболів животик. Від того що вона у цей день переїла цукерок та їй треба було поспати. Але цієї ночі, вона ворочалася у вісні. Їй снився якийсь страшний сон. Вовченя дуже смикалася у вісні та навіть заплакала.

Мама Марина прибігла до неї та прошепотіла.

• Луно, усе добре! Я тут! Заспокойся!

Але Луна ще не прокинулася та продовжувала плакати.

• Тихіше, тихіше! Тобі наснився страшний сон! Усе пройшло!

Луна відкрила очі (все ще мокрі від сліз) та поскаржилася на сон.

• Було так страшно!
• Це усього лише сон донечко! Він може кожному наснитися.

Зайчиха Марина обійняла Луну та запропонувала їй.

• Лягай, донечко спати.
• Я тепер, боюся спати!
• Не хвилюйся! У мене є один дуже хороший метод.

Марина принесла Луні її м’якого зайчика.

• Дякую мам! Ти найкраща!

Луна лягла та закрила оченятка, а Марина заспівала їй пісеньку.

« відпочивають лапки, відпочивають оченятка, набираються сили!»

На ранок Марина прийшла розбудити Луну, а після сніданку зі смачними млинцями Марина запитала у Луни.

• Ну, що Донечко, що тобі снилося сьогодні у ночі? – Питає Марина.
• Мені снився Дракон! Діти розповідали, як він дихає вогнем та Принцесу Ображає. Та я там була на місці принцеси.
• Щоб ти більше не боялася, давай цього Дракона нарядимо.  – Запропонувала Зайчиха.
• Як? Наприклад, у нього з роту буде іти не вогонь, а морозиво? – здивувалася Луна.
• Так, а замість зубів у нього у роті трава, замість вух шишки.

Та Марина та Луна гарно нафантазували як би ми смішно виглядав би дракон. Та Луна більше його не боялася.