Куди іде день?

                                                                                                                     Софія АНАСТАСЬЄВА

                                           Зайчиха мама для Вовка: Сонні казки

                                                                Історія 1

                                                         Куди іде день?

Луна, була дуже цікавим Вовченям. Їй було усе цікаво. « а чому дерева такі високі?», « а куди пливуть хмари?», «а куди іде День?».

Зайчиха Марина, хоча й знає куди іде день, але не відповіла Луні.

Луна, питала у всіх тварин, але вони не знали та до того ж, не вміли розмовляти.

Якось Луна та Рома були у гостях у Зайчика Миколи.  Цього вечора Луна, питала у Тваринок Луни « куди іде день?», але ніхто не відповідав. Луна питає у Черепашки, вона не відповіла, питає у пташки вона не відповіла, питає у рибок вони не відповіли. Й коли Луна питає у хом’ячків, то тут підійшов Микола.

• Чого це ти з моїми улюбленцями розмовляєш? – питає Микола.
• Та ось хочу від них дізнатися куди іде день! – пояснила Луна.
• Що ти  Луно! Вони ж не вміють розмовляти! – засміявся Микола.

• А куди ж тоді іде день? – питає Луна.
• Він нікуди не іде! – відповідає Микола.
• А чому тоді настає ніч? – незрозуміла Луна.
• Просто земля вертить навколо сонця, на одному боці землі світло – там день, а та яка неосвітлена – там ніч. – пояснював Микола.
• Так ось куди іде день! – здогадалася Луна. – дякую тато!

Луна, почистила зуби та лягла спати. Дивитися кольорові сни. А й снився сон: де вона літає у космосі та потрапила на місяць.