Захоплива подорож у внутрішній світ

Дух галереї

Дух галереї

 

Тихий шепіт лунав із кімнати,

Ні! Його було не впізнати!

Снувались думки, працювала уява,

Вона була збентежена, десь яскрава!

 

Тихий шепіт з коридору лунав,

Ні! Ти знову його не впізнав!

Думки, все ще росли, уява сміялась,

Одна думка все ж закрадалась!

 

Тихий шепіт доносився з зали,

Ні! Ми досі його не впізнали!

Припущення вже зникали,

Ми увійшли до зали!

 

Тихий шепіт між статуй і картин,

Відволікав від рутини,

Він кликав до себе, манив,

Закликав, сміявся й дражнив!

 

Тихий шепіт стихав, вже стихав,

Тривожитись ти перестав,

Стояв ти навпроти дверей,

Тебе кликав в середину – дух галереї!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше