Інша особистість
Нам байдуже їх гнів,
І ненависть й проказа,
Навіть не знаю скільки днів,
Стаю я іншим, раз за разом!
Чому я щось комусь повинен,
Робити й повертати?
Перед собою тільки винен,
Йти прямо й не звертати!
Не хочу жити як усі,
Не можу і не буду!
І от тепер, в своїй руці,
Стискаю ляльку вуду…
Я встану, піду в новий день,
Своїм тим іншим шляхом,
А ви тут стійте, як той пень,
Котрий зростав під дахом.
Ви не готові до свободи,
До слова і до діла,
Ніхто не зможе із вас - жоден,
Так, ось вже й сонце сіло.
Не пробуйте і не робіть,
Ви будете як всі,
Одним шляхом із ними йдіть,
З підказками в руці.
Той інший шлях, що я ним йду,
Зигзагами й угору,
Та я другого не знайду,
І віджену потвору.
Ти стій, мені не заважай,
Я вибрав цю дорогу,
І ти, на мене не зважай,
Молися свому Богу!
Ти стверджуєш, що я каліка,
Від стаї я відбився,
Але не буду я довіку,
От на це все дивився!
Візьму великий й міцний меч,
І відрубаю зайве,
Та голова та впаде з плеч,
Життя моє, що згаяне!
Я ствердився як особистість,
Зробив, навчився, досягнув,
А ти шукай, ходи по листі,
Твій розум вже давно заснув!
Відредаговано: 22.01.2026