Захоплива подорож у внутрішній світ

Маленька погрішність

Маленька погрішність

 

Ти квітка, що шукав цілу вічність,

Ти сонце, що осяяло шлях мій,

У моїм механізмі ти маленька погрішність,

Ти бажання, ти біль, ти плід моїх мрій!

 

Що ж так довго ховалась від мене?

Чи то я, був глухий та сліпий!

Чекав довго й усюди, те світло зелене,

Ходив і мовчав - мов німий!

 

І хто дав підказку: де шукати тебе,

Чи то випадковість була,

Чи то твоє сяйво, мене вже веде,

Ти все в свої руки взяла?

 

Так довго, так довго чекав,

Ту зустріч віч-на-віч з тобою,

Я думав завжди, що заблукав,

І знову мені пахне весною.

 

Та ось вже, навпроти, ті очі яскраві,

І посмішка, ніжні вуста,

Ми стоїмо ніби на переправі,

Яка ж та доля, у нас непроста!

 

Так довго чекав, не знав де шукати,

По колу ходив я життям,

Все ж міг назавжди заблукати,

Не було б тоді вороття!

 

Та вперше візьму твою руку,

Мій погляд перетнеться з твоїм …

Ця повість написана – можна до друку,

Той стукіт у серці моїм!

 

Це буде, мов битва емоцій й стихій,

Не забуду ті ніжні вуста,

До останнього подиху цей буревій,

В пам’яті вже не згаса!

 

Те кохання залишиться в вічності,

Ми з тобою зостанемось теж,

Це море любові та ніжності,

Все буде навічно, авжеж!

 

Та як буде лиш спогад, й він не про тебе,

Зітре його пам’ять моя,

Мені більш нічого, в цьому світі не треба,

Лиш тільки любов вся твоя!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше