Захоплива подорож у внутрішній світ
Стихійні сни
Стихійні сни
Ось знову, мої нові мрії,
Розбилися об ті стихії,
Не можу мріяти й не буду,
Лиш сняться айсберги усюди!
Як тільки засинаю, сниться вітер,
На серці потім холод, крихти льоду,
Не знаю вже, куди тепло подіти,
Можливо я пірну десь тут, у воду!
Та кожна ніч як ураган,
А сон несеться як торнадо,
І десь видніється широкий лан,
Такі причуди в мене уві сні, та вади!
Не знаю, як боротися з вулканом,
Цунамі накриває мене знову,
Сиджу та їм салат, із пармезаном,
А вітер вже приніс, ту гілочку кленову!
Ось знову очі я заплющу,
І мить мене перенесе,
Свій день прийдешній я відпущу,
Може хоч завтрашній, щось добре принесе!
І знову, знову в сон поринув,
Та сниться що живу, чи то загинув,
В емоціях купаюсь цілу ніч,
Тож поринаю в купу протиріч!
Та знову борсаюсь у морі,
Вже йдіть від мене, думки хворі,
Зістрибну швидко я з гори,
Хто ж демонів тих сотворив?
І знову в серці важкий груз,
Тепер наснився землетрус,
Ще й голова болить,
Мій океан - тут теж штормить!
Ну все, кінець, стихія припинилась,
Та темрява, ще й димом оповилась .
Вже може спокій дасть мені,
Та ні, тепер все у вогні!
Розплющу очі й усміхнуся,
Зі сну уривки, в голові кругом,
Так добре, що я вже прокинувся,
Біжу подалі я бігом!
Та не втечу від сну, ніколи,
Вже, де б не пробував сховатись,
Знайде усюди, всіх довкола,
Коли заплющу очі, потрібно не здаватись!
Відредаговано: 22.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
