Свій сад
Поміж тіней заховатися хочеться,
Я зклубочився!
Посеред вітру й дощу,
Назавжди тебе відпущу!
Що робити, як прийняти долю?
Всі гріхи я сьогодні замолю!
Знову блукаю, між тіней в саду,
Відчини, а я знову прийду!
Як досі все буде зачинено,
Буду знати напевно – надії розчинено .
Тепер оминатиму сад,
Й залишу невідкопаним клад!
Що залишиться? Йтиму вперед чи у бік,
Та тепер, я від тіней не втік!
Основне: дивитись під ноги,
Ми життя свого, будем Ван Гоги!
Та коли ми, на нашім шляху,
Не спинити нас більше нікому,
Ми, як той птах, що сидить на даху,
Та не повернеться додому!
Основне знайти ціль, та до неї іти,
Та не шукати той клад,
І все на шляху… Нам під силу дійти,
Ми дійшли … І створили свій сад!
Відредаговано: 22.01.2026