Небо
Світає! Розвиднюється! Ранок настав!
Те небо, мов барвиста картина,
Я дякую Богу, що я нині встав,
Почалася вже новая днина!
Як красиво цей ранок почався,
Тихо й спокійно усюди,
В руки всесвіту сьогодні віддався,
Зупиніться добродії, люди!
Ви спиніться й погляньте, туди догори,
Яке небо красиве та манить,
Сумніваюсь, що краще це видно з гори,
Ця думка мене зараз ранить!
Так стояв би, стояв і дивився,
Зачарований виглядом тим,
Ну а згодом в агонії бився,
Чому ж ми постійно, туди не глядим!
Адже вигляд безкрайнього неба,
Відчуття вічності нам надає,
Кращого пейзажу зранку не треба,
Бог, таким його нам подає!
Так не хочеться, щоб ранок пройшов,
Та залишилось все тільки в думках,
Я озирнувся, та й додому пішов,
Повільно - немов на руках!
Ти ніколи-ніколи чорним не стань,
Будь яскравим - а темним не треба,
Я буду стоять, та дививсь без вагань,
Ми все! Ми цей всесвіт! Ми небо!
Відредаговано: 22.01.2026