На зламі життя
Насолода – жити і бачити,
Прохолода по тілу біжить,
Захотілося всіх пробачити,
Тягар на серці, вже не лежить!
Все забув – зцілив себе повністю,
Для себе тепер я цілитель,
Дружитиму із самотністю,
Це моя нова обитель!
Ходитиму світанками різними,
Шукаючи долю свою,
Прошитий думками наскрізними,
Що полонили надію мою!
Аскет, що живе між людей,
Це тепер щось новеньке,
Для мільйонів власних ідей,
Цей простір вже замаленький!
Серед людей загубився?
Ні, іноді серед них я «світився»,
Та з часом десь розгубився,
І шлях мій мабуть змістився!
Насолода – пожив та побачив,
Прохолода змінилась теплом,
Всіх кого знав, пробачив,
В житті настав перелом!
Відредаговано: 22.01.2026