Жити у вічності
Ми десь там, за обрієм знову,
Шукаємо долю свою,
Хоча самі вже створили основу,
Ми хочемо жити в раю!
І кожної ночі та кожного дня,
Ми ходимо, мов збираєм гриби,
Дивлячись лиш під ноги, нема вороття,
Щоб ти хотів, та вже не робив!
Та чому наші дивні бажання,
Лізуть в душу та голову нам,
Ми не хочемо бачить, свій подих останній,
Хочемо вічності, точно, слово Вам дам.
І ніхто, нас не вижене звідти,
Й не спаплюжить, всі наші вже мрії,
Ми не знаємо, куди вже подітись,
Як знайти нам, той спокій й надію.
Знову й знову шукати за обрієм,
Будемо разом йти - я і ти,
Та всі домисли наші розвієм,
Лиш дозвольте нам тут перейти.
І які, не були б наші здібності,
Та характер, який би не був,
Ми завжди хочемо жити у вічності,
Я ще одну перемогу здобув!
Відредаговано: 22.01.2026