День згасав
День йшов до вечора,
Наставала сутінкова пора,
Справи завершували, озирались,
Люди з думками збирались!
Час зафарбовував світло,
Що згасало із днем непомітно,
Готові до відпочинку були,
Робили, що вміли й могли!
День до ночі прийшов,
А з ним темне небо,
Хтось тишу для себе знайшов,
Іншим – спокою зовсім не треба!
Час грався із темними фарбами,
Ми лиш споглядали,
Люди цвіли різними барвами,
Самі навіть того не знали!
День розчинився у темряві,
А з ним емоції, що яскраві,
Хтось прокинувся, хтось засинав,
Хтось почуття розпізнав!
Час мурашник той колисав,
Запал остудився, згасав,
Він турбувався лишень,
Щоб ми побачили завтрашній день!
Відредаговано: 22.01.2026