Моя незнайомка
Ти була на балконі, ходила босоніж,
Стояли квіти на підвіконні,
Твій погляд зробив все, що зміг,
Мене він збив з ніг!
Твоя усмішка вдарила в голову,
Так, ніби чарівним молотом,
Відблиск твого обличчя,
О! Цей удар був дотичним!
Так, це блискуче волосся,
Немов фея! Мені здалося?
Витончені риси обличчя,
О! Цей удар був дотичним!
Блиск вогників в твоїх очах,
Будитиме мене по ночах!
Губи, так тонко створені Всевишнім,
О! Цей удар був дотичним!
Хода богині чи грації,
Все!Я весь в окупації!
А руки, а форми пишні,
О! Цей удар був дотичним!
Тепер я не можу встати,
Побитий красою, мов молотом,
Тепер я хочу листати,
Цю книгу, що зветься «золотом»!
Прошу! Спускайся! Добий мене!
Не можу я більше боротись!
Прошу! Зійди! Люби мене!
Я вже вспів любов’ю вколотись!
Відредаговано: 22.01.2026