Зазубрини
Зазубрини залишаєш щоразу,
То твої помітки?
Отримую до всього відразу,
Я впізнав твої мітки!
Це для того, щобя пам’ятав,
Все, що сталось зі мною?
Краще б забув, та й не знав,
Йди, не стій наді мною!
Зазубрини знову залишив,
Забути їх нема вороття,
Спроб своїх ти не полишив,
Хто ти? Я здогадався – життя!
Іноді, здається життя насміхається,
Воно тішиться – ти жахаєшся!
В цьому мало твоєї вини,
Воно знову зробило зазубрини!
Так роками, не зовсім помітно,
Життя залишає помітки!
Воно натякає, на погані дні й години,
Не зникають безслідно вони!
Деякі з них, стають вже улюбленими,
Моїми зазубринами!
Це згадка про те, що я не хотів,
Просто, так склалось в житті!
Відредаговано: 22.01.2026