Крапельки
Тихо падали крапельки з неба,
Стукали по вікні й парасольках.
Люд метушився, була потреба,
Цяпало вже по руках.
Трішки шумно ті крапельки,
Падали й падали вниз,
Хтось промок, інші – ні крапельки,
Все ще цяпає. Стань . Подивись!
Стукали крапельки по поверхні,
Холодні, шумні, великі й мізерні,
Людей не було – заховалися,
Через віконця вдивлялися.
Грюкали крапельки по землі,
Швидкі, великі й малі,
Люди в небо дивилися,
Молилися – щоб явище їм підкорилося!
Стукіт великих краплин,
Спантеличив безліч родин,
Не втихомирити погодні принади,
Люди дочекалися граду!
Град товк немов молоток,
Дістаючи кожен куток.
Згодом хмари розсіялись,
А з ними, й негаразди розвіялись!
Відредаговано: 22.01.2026