У лісі
Як красиво навколо тут: сови й круки,
Оповили місцевість казкову,
Немов було це, як завжди – на відстань руки,
Хочу знову сюди, хочу знову!
Я дивився й радів, приходив знову і мріяв,
В місцину яскраву оту,
Тут, час од часу, вітер той віяв,
Не передати словами, ту казкову красу!
Шепотіння дерев та спів пташечок,
Прогулянку роблять казковою,
Отримуєш тут, ти такий собі шок,
Та йдеш сюди знову і знову.
Чому зачаровує той темний ліс,
Навіює спокій і зцілює розум?
Тут чисте повітря, шаленіє мій ніс,
Там ніхто і ніщо - не здається ворожим!
Його і мене не пригнічує дощ,
Ходиш далі собі, якудома,
Це немов ти уперше, їси смачний борщ,
Від тих відчуттів, просто зводить судоми!
А як побачиш маленьке звірятко,
Чи то зайчик, лисичка, косуля,
У тебе навічно з’являється віра,
Це краса і шаленство - моя земна куля!
Тож давайте, не нищить той ліс,
А ходити туди по бадьорість,
Нехай виганяє із нас, він той біс,
Дає нам енергію, ну і хоробрість!
Відредаговано: 22.01.2026