Стрілки годинника
Ми сьогодні, як стрілки годинника,
Ходимо замкнені в колі постійно,
І чекаємо звуку будильника,
Та працюємо все ж надійно!
Зупинитись не можемо просто,
Адже ми не зламались,
Стоїмо немов посеред мосту,
До маневру ми вдались!
Ми, як стрілки посеред цифр,
Що загубилися в темряві,
Ми, як замок, чи як шифр,
Лиш іноді пробираючись дебрями!
Та коли годинник даватиме збій,
Першим ділом мінятимуть стрілки,
Тож тепер ми програємо бій,
Й попадемо до «небесної спілки»!
Та коли буде людина, хоч хтось,
Хто здуватиме з стрілок пилинки,
Ніколи ми не зупинимось,
Хай навіть і на хвилинку!
Ми як стрілки годинника, що зветься життям,
Час плине так швидко - я його не віддам!
Відредаговано: 22.01.2026