Сонячний ранок
Хороший, чудовий світанок,
Сонячні промені пробились на ганок,
Промінь впився в очі, в лице,
Ніби дражнився з тобою, оцей.
Сонячний ранок та промені,
Зупинили свій погляд отут, на мені,
Довго вдивляючись один в одного,
Не сказали нічого, звуку жодного!
Ранок ставав яскравішим та радісним,
Ми всі теж, разом з ним,
Сонце сліпило, мружились очі,
Ніхто не йшов, всі тепла чекали охоче!
Ранок ставав ніби чарівним,
Пахло чимось трохи наївним,
Уява буяла, уява не давала спокою,
Природа, ніби розмовляла з тобою!
Ранок приносив лиш задоволення,
Вивільняв немов з поневолення,
Хотілось дурачитись, хотілося жити,
Все! Досить природу дражнити!
Ранок сонячний, після дня дощового,
Віддавав нотками тепла чи живого,
Красиво ж! Вийти десь на світанку,
Насолоджуватись краєвидами ранку!
Відредаговано: 22.01.2026