Родичі війни
Біда не приходить одна,
З подругою, що зветься війна!
Їх не можеш прогнати,
Доведеться у вир цей пірнати!
Горе – з ним щастя нема,
З сестрою, що зветься війна!
Їх неможливо позбутись,
Лиш згодом. Та ні, не забути!
Біль приносять події й вину,
Та матір її – жахливу війну!
Обійти їх не вийде,
За нами кістлява, все ж прийде!
Сум та тривоги, рани гнійні,
Батько їх служить війні!
Проганяти їх точно не буду,
Та не пробачу, не забуду!
Всі відчуття, що нас розривають,
Різноманітні бувають!
Рани зашиті – будуть відкритими,
Слух і душа наповняться криками!
Візьми кого маєш та обійми,
Поки життя без війни!
Тільки звуки війни стануть ранніми,
Вона все наповнить стражданнями!
Відредаговано: 22.01.2026