Відголосок війни
І знову проб’ють барабани,
Та знову йдуть котики в бій,
А хтось, вже не прийде до мами,
Життя вже не стало – війни буревій.
А когось нема вже сьогодні,
Хтось загине потому,
Та більше не одягне, кросівки він модні,
І не повернеться додому.
Але бились всі добре, стояли стійко,
Безстрашні солдати фортуни,
Та хтось прийшов сам, когось забрали у військо,
На гітарі обірвалися струни.
Так хотілося жити, кричати, співати,
Та не згасав той вогонь,
Але пішли ворогів убивати,
Вже не змити кров, з цих долонь.
Вони не пропали, просто їх вже нема,
Та не буде на цілому світі,
Їх забрала ворожа, та чорна пітьма,
Тепер все у них, в білому світлі.
І вони у віках приходити будуть,
Сідати на голе каміння,
Своїх побратимів вони не забудуть,
Дай всім Боже багато терпіння!
Відредаговано: 22.01.2026