Захоплива подорож у внутрішній світ

На асфальті

На асфальті

 

На асфальті впала сльоза,

Мабуть почнеться гроза!

Ні, сльоза лиш одна,

Та й маленька вона!

 

На асфальті моє відображення,

В доволі сонячний день,

Здається:то істинне наше зображення,

Лиш тінь на асфальті, лишень!

 

На асфальті мій слід,

Треба йти – зволікати не слід,

Шляхом всіх поколінь,

Щоб знайти свою тінь!

 

Посеред дороги наодинці блукав,

Куди йти, я не знав,

На сірому тлі видно графіті,

Розмальована тінь моя на асфальті!

 

Посеред дороги йдемо вже двоє,

Роздивляючись тіні ті свої,

По слідах, ніби в Альпах,

Покоління загублених на асфальті!

 

Посеред дороги йдемо натовпом,

Швидше і швидше – бігом.

Загублені – пише на шпальтах,

Загубилися десь на асфальті!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше