На узбіччі
На узбіччі стояв подорожній,
Сумка повна, погляд порожній,
Почувався сумним і покинутим,
Життям сюди сьогодні закинутий!
На узбіччі дороги, що зветься життям,
Стояв, приходив до тями.
Не міг зрозуміти, як сталось,
Те, що тепер відбувалось!
На узбіччі життя наодинці,
Тримаючи все у торбинці.
Як виявилось, це було все,
Не гадав, що сюди занесе!
На узбіччі стояв у роздумах,
Поміж машин, людей та комах,
Все ще думками поглинутий,
Один, цілим світом покинутий!
На узбіччі, туди-сюди ходячи,
Ходив вже співаючи.
Перебираючи думки мов пір’їнки,
Наважився перегорнути сторінку!
На узбіччі нікого не було,
Старе життя сонно зітхнуло,
Подорожній співав нових пісень,
Йшов радісно в завтрашній день!
Подорожні щоразу міняються, вічно,
На місці завжди лиш узбіччя!
Відредаговано: 22.01.2026