Моя вершина
У кожного свій Еверест,
Та не в кожного свої впадини,
Візьму меч, що зробив Гефест,
Пізно. На спині знову подряпини!
Подряпини, що залишили вороги,
Близькі люди залишили рани,
Ті – хто був мені дорогий,
Поступили як справжні тирани!
Тепер прямо йти, я не в змозі,
Стою сам на дорозі,
Шлях лежить тільки вгору,
Із собою знову я спорив!
Та коли ми уперше,
Дійдемо до вершини,
Ми себе перевершимо,
На те, були вагомі причини!
Тим людям, які підкорили цю гору,
Не страшно нічого тепер,
Вони вже зцілили плоть свою хвору,
Їх внутрішній голос не зжер!
Тепер на вершині Кіліманджаро,
Незламний мій дух десь ходив,
Я тепер підкоряв - вже не марив,
Він нову людину в душі породив!
Відредаговано: 22.01.2026