Захисники, які ступили за межу життя

О. Калина "Він майстром був..." (вірш)

Пам’яті Віктора Верещака

Він майстром був своєї справи
Та мав ще руки золоті,
І не шукав для себе слави –
Звичайним був собі в житті.

Навчався в Никонівській школі,
А потім шлях свій прокладав,
Не жалкував про те ніколи,
Яку професію обрав.

Його любили й поважали
І друзі, і знайомі всі,
Та плідну працю шанували –
Такі майстри в нас у ціні.

Коли біда прийшла в країну,
Як надворі цвіла весна,
На захист став він України –
Гібридна почалась війна.

І Віктор був одним із перших,
Хто йшов країну боронить.
Не думав він, що буде далі
І скільки залишилось жить.

Під час навчання, на світанку,
Як яблуні в садах цвіли,
Зірвавсь снаряд і наостанку,
Хто був навкруг, всі полягли.

Загинули бійці-солдати,
В небесні подались світи,
Тож їх ми будем пам’ятати,
І Віктор з нами назавжди.

Подобається

#567 в Сучасна проза
#318 в Детектив/Трилер
#40 в Бойовик

Відредаговано: 03.08.2024