Як логічний підсумок шестирічної праці друк цього видання було заплановано на березень 2022 року. Але повномасштабний наступ російських військ
24 лютого змінив життя нашої країни та порушив плани мільйонів громадян України... Однак ми повернулися до остаточної реалізації цього проекту, щоб вшанувати пам’ять воїнів, котрі першими зустріли російського агресора у довготривалій російсько-українській війні.
Ця книга про мужніх чоловіків, хто чесно виконав громадянський обов’язок, захищаючи цілісність своєї держави, не порушив присягу, не зрадив друзів. Єдине, чого вони не змогли, – повернутись додому живим.
Робота над виданням розпочалася ще у 2016 році за ідеєю прес-офіцера Катерини Бугайчук зі спільного проекту командування частини і журналістів «Житомир.today» Юлії Сінєльнікової (Моцна) та Виталия Сінєльнікова по створенню відеосюжетів про загиблих захисників-артилеристів.
У 2018 році проект доповнюється рішенням написати про загиблих військовослужбовців документально-художні нариси. До збору матеріалу долучаються, на той час, допущений до виконання обов’язків прес-офіцера, мол. сержант Олег Калашніков та зв’язківець 3-го гарматного самохідно-артилерійського дивізіону, старший солдат Олена Рикаль. Шість років тривав збір та опрацьовування матеріалів, більше сотні спогадів, щоб читач мав змогу побачити воїнів такими, якими вони були – справжніми, наповненими наснаги жити, з власними недоліками та тривогами, бажанням кохати і бути коханими, але які мали мужність ступити за межу страху – у Вирій. А ще – це книга про тих, кому ці чоловікі та юнакі були безмежно любі, хто плакав разом з Янголами, коли взнав, що втратив їх назавжди, у чиїх серцях вони залишаються жити.
Це видання – наша воїнська шана героям, які жертвуючи собою стали нездоланою перешкодою для російського агресора, який у 2014 році, у черговий раз, намірився позбавити Україну її незалежності та соборності, її права на самовизначення та світле майбутє, права дихати вільним повітрям свободи, а не гніти у московітському крипацтві, права бути щасливими.
Ця книга потрібна живим, щоб у майбутньому діти і онуки пішли шляхами нашої Нездоланності так, як це здійснили нинішні герої, навіки закарбовані у нашій безмежній вдячності і святій пам’яті.
Дякуємо захисникам України і пам’ятаємо про їх подвиг.
Олег Калашніков,
прес-офіцер 26 артилерійської бригади