IV.III

«Чорний ліс» уже був на горизонті і стрімко наближався. Чорні та сірі дерева, неначе руки монстрів, стирчали з землі, щільно змикаючись високими кронами.

Але тут сталося щось несподіване. Командир солдатів підняв руку вгору і наказав зупинитися. Добровільне військо поступово зупинилося. Усі цікавилися, що сталося. Потім почали передавати відповідь один одному: з боку лісу хтось до них наближається. Ця відповідь була надто розпливчастою. Але по обличчях багатьох стало видно, що їхній бойовий запал зменшився. Вони переглядалися між собою і неголосно перемовлялися.

Вдалині, на рівнині, до них наближалася зграя якихось тварин. Вони були схожі на вовків. Але потім почали доноситися моторошні звуки з боку тих, хто наближався. Там були і гарчання, і стогін, і виття. І все це наростало й ставало все ближче.

Люди та ельфи почали вдивлятися. І розгледіли жахливі деталі. У натовпі, що наближався, були чотириногі істоти, схожі на вовків. Тільки шерсть місцями злізла з їхніх тіл і оголювала криваві виразки. На мордах була відсутня шкіра чи м’ясо, або те й інше одночасно. Через це оголювалася страшна паща клацаючих голодних щелеп. Бігли там і якісь двоногі істоти, витягнувши вперед руки. Пащі цих істот були широко розкриті, і вони пронизливо вили. І натовп, що наближався, був численним. Кілька сотень, якщо оцінити швидким поглядом.

Усе це внесло сум'яття навіть у ряди солдатів. Нечисть, що бігла по рівнині серед білого дня, — це виглядало немислимо і водночас лякало. Такий несподіваний напад жахливих істот та ще й у такій кількості майже повністю прибрав войовничу іскру з сердець багатьох.

Командир солдатів скомандував приготуватися до бою. Тим, у кого є щити, прикрити себе та найближчого до себе. Але все ж армія добровільна — не регулярна. Усе відбувалося в якійсь метушні та очевидному страху.

Чудовиська наблизилися зовсім близько. Один ельф голосно заспівав героїчну пісню. Його підтримала людина. Усе це скидалося на поганий сон. Що люди, що ельфи не раз чули історії про страшних двоногих істот, що шмигають у безлюдній місцевості та жахливо виють. Виття, яке змушувало холонути кров у жилах майбутньої жертви.