II.II

Ця подія бурхливо обговорювалася багатьма, що ще більше зміцнювало дружню атмосферу, не здатну зруйнувати навіть велика кількість хмільних напоїв.

У розташованому таборі біля підніжжя величезного Дерева панувала дружня атмосфера. Веселий гомін, сміх, пісні й невпинна молодецька завзятість, що хвилею охопила і молодих, і старших, і сивочолих. Навіть старі, які, здавалося, не були здатні нормально ходити, пускалися в танок, піддавшись загальній хвилі братання. Один гном'ячий старий так витанцьовував, що зламав собі ногу. І сам від цього реготав. Сміявся, що в старості ще довелося відчути молодецьку удаль. З вершини ж Зали Ради ця картина видавалася дещо іншою. Складалося враження, що Дерево перебуває в облозі шаленої орди, в якій постійно запалюють багаття, голосно сміються, б'ються на клинках і знову сміються.

Втім, ті, хто перебував у Залі Ради, не мали змоги спостерігати панораму того, що відбувалося під Деревом. У Залі тривали виступи трьох запрошених новаторів. Серед них був і Лорд Аріман. Це був стрункий високий ельф з очима прозорого бурштину. Обличчя правильної форми зі шкірою, наче з мармуру. Білосніжне довге волосся було акуратно зачесане назад і суцільною хвилею спадало нижче плечей по спині. Одяг його був пошитий на замовлення під його фігуру. Він складався з довгої ряси бірюзового кольору з яскравими золотими нитками, що перепліталися у вигадливі візерунки. Високий широкий комір, через який було пропущене білосніжне волосся, півоколом оперізував потиличну частину голови. Груди перетинав, з правого плеча на ліве стегно, багряний широкий пояс, складений складками. На лівій руці був одягнений батьківський перстень з темно-синім каменем, а на грудях висів золотий амулет-оберіг від злих чар.

Виступити перед аудиторією Аріману довелося останнім, третім за рахунком. Двоє з попередніх промовців зацікавили своїми ідеями кількох купців та науковців. І члени ради були цим задоволені. Залишилося лише вислухати промову Арімана, щоб він переконався, що ніхто не зацікавився, і заспокоївся нарешті.