7. Зерна та почуття

На ранок четверга у мене було заплановано одразу дві важливі зустрічі. Мене це трохи бентежило, адже я очікував, що інформація про оновлення Senses та проект Seed може стати вкрай суттєвою для мого аналізу.

Я побоювався, що часу на них може не вистачити і доведеться переносити одну з зустрічей на пізніше, але вирішив, що Моллі знає краще.

Першою була зустріч стосовно оновлення Senses:

 - Senses – це оновлення, яке ми розробляли шість років і яке було випущено вісім років тому, - почав презентацію один з членів відповідальної підгрупи. - У даний момент десь 15% біоніків мають програмне забезпечення з увімкненим Senses. Суть проекту полягає у тому, щоб змінити стандарти поведінки біоніків з визначених реакцій на адаптивні. Це схоже, до речі, на роботу системи вподобань, що працює у Айдемі. У випадку зі вподобаннями, це працює з їжею. Програма має доступ до ваших рецепторів, робить певні зміни у рецептурі, порівнює ваші відчуття та оптимізує рецепти під вас. Дуже схожим чином працює і наше оновлення. Усі біоніки, створені менше, ніж сім років тому, тепер мають значно більш розвинену логіку роботи з будь-якими відчуттями. Вони здатні адаптувати свою поведінку до стандартів певної локації, аналізувати як себе поводять реальні люди та повторювати певні патерни.

Перший доповідач сів, його місце зайняв другий:

 - Така поведінка робить їх значно більш гнучкими та схожими на реальних людей. Вони постійно аналізують реакцію інших людей на свою поведінку і, якщо вони роблять щось невірно, і люди на це реагують, вони таку поведінку змінюють. Це оновлення, також, додає їм здатність відчувати прив’язаність до певної людини, навіть вступати у нетривалі стосунки. Звісно, вони не можуть вступати у шлюб, жити з кимось разом, адже постійне находження поруч зайвої людини може призвести до того,  що у партнера з’являться якісь підозри. Але, на відміну від попередньої версії, яка завжди залишалась відлюдником та не мала ні дружніх, ні романтичних стосунків, версія програмного забезпечення з оновленням Senses здатна до значно тіснішого контакту з людьми.

Це виглядало досить химерно. Звичайно, з точки зору коду це було суттєве вдосконалення та крок вперед, але чи було це простим вдосконаленням коду? Рівень складності системи був неймовірно високим, і я не був упевнений, що ми правильно оцінюємо стан системи в цілому.

 - Як проходить передача досвіду для біоніка з увімкненим Senses?

 - Це інша логіка, вона має працювати окремо, - відповів один з доповідачів.

 - Сама система отримання чужого досвіду така ж, - пояснив Сем. - Але, звичайно, більш нові біоніки можуть трошки інакше обробляти те, що отримують.

Можливо, саме ця розгалуженість модулів і винудила мене почати розслідування. За різні системи відповідають різні команди і, з точки зору розробки продукту, таке розділення було оптимальним, але якщо ми говоримо про те, що потім ці модулі об’єднуються у одну істоту, яку зовні практично неможливо відрізнити від реальної людини… Чи не призведе це до катастрофи?

Сама система роботи з почуттями була вражаючою та продуманою. Команда ще півгодини розповідала мені про виконані задачі та плани на наступний реліз, але вони були сфокусовані лише на своїх окремих задачах.  Єдиним же нашим захистом від можливих проблем в системі були польові команди, які могли скинути налаштування, перевстановити операційну систему та повернути біоніка назад у свою комірку, яку йому було довірено зайняти.

Коли зустріч закінчилася, я покликав Сема до себе.

 - Я б хотів попросити тебе зайнятися однією задачею.

 - Звичайно, розповідай, - з готовністю відповів Сем.

 - Вчора ми обговорювали статистику оновлень, пам’ятаєш? - спитав я.

 - Так.

 - Я хочу тебе попросити знов проаналізувати поведінку після оновлення, але лише біоніків, які мають Senses. Зможеш це зробити?

 - Звичайно. Думаю, до завтра встигну, можемо обговорити.

 - Дякую. До речі, - він став виходити, але я вирішив розповісти йому. - Я вчора змінив налаштування Кетлін Бі. Подивись будь ласка як це і на неї вплинуло.

 - Добре, але, Максе. Вона не Кетлін. У неї є номер, вона машина. Чому ти раптом вирішив називати біоніка по імені?

 - Не знаю. Вона ж зараз десь там, ходить містом, проводить екскурсії та планує своє майбутнє.

Сем не відповів. Він вийшов з кабінету, а я залишився далі думати чи не робимо ми щось не так.

Перша зустріч пройшла доволі швидко і, хоч я боявся, що ми не встигнемо завершити її до початку другої, вийшло так, що я навіть мав двадцять хвилин вільного часу. Після нагадування про скорий початок зустрічі по проекту Seed,  я пішов до зали.

Коли прийшов час початку зустрічі, у кімнаті було тільки троє людей: я, Сем та Майк.

 - Більше нікого не буде? - спитав я.- Моллі не приєднається до нас?

 - У решті членів команди немає доступу до цього проекту, Максе, - з тривогою в голосі сказав Сем. - Невже ти про це забув?

 - Так, мабуть, я трохи запрацювався, - спробував вийти з ситуації я. - Вибачте.

 - А що саме тобі не подобається у цьому проекті? - спитав Сем.- Не так. Він усім нам не подобається, але які саме у тебе по ньому питання?