Хазал прибігла до Лейли. Лейла відчинила двері:
— Хазал? Що ти тут робиш?
Хазал:
— Кенану погано. Я хотіла підтримати його, та він відмовився.
Лейла:
— Що сталося?
Хазал:
— Подзвонили з поліції. Сказали, що Онура було убито, і Кенан поїхав шукати вбивцю.
Лейла:
— Знаєш куди саме?
Хазал:
— Так, бачила місце.
Лейла:
— Перешли мені локацію .
Хазал надіслала.
Лейла сіла у машину й поїхала. Коли вона приїхала, Кенан був у закинутій будівлі. Лейла підбігла до нього:
— Кенане!
Кенан:
— Що ти тут робиш?
Лейла:
— Я усе знаю. Приїхала, щоб бути поруч з тобою.
Кенан:
— Лейло, їдь.
Лейла крикнула:
— Кенане, я нікуди не поїду. Я не покину тебе!
Кенан хотів відповісти, та раптом почулися якісь кроки. Кенан пішов на звук, за ним — Лейла. Кенан прикривав Лейлу собою. Вийшовши на звук, там був чоловік, який вибіг. Кенан побіг за ним. Того чоловіка звали Ібрагім. Та йому вдалося втекти.
Кенан був дуже злим. Зі злості він підбіг і почав копати машину Лейли, бо його машина була далеко.
Лейла:
— Кенане, досить! Досить, кажу!
Лейла відштовхнула його.
Кенан:
— До біса!
Кенан кричав.
Лейла:
— Кенане, досить! Ми його знайдемо.
Кенан:
— Як знайдемо? Він утік! Тепер хтозна в яку мишачу дірку сховається. Чорт забирай!
Лейла намагалася заспокоїти його, та не виходило:
— Кенане, заспокойся!
Кенан:
— Я не можу, Лейло, не можу. Як мені заспокоїтись? Якщо знаєш — скажи!
І тут Лейла поцілувала його. Кенан не опирався. Він скучив за цим, за Лейлою. Після цього Лейла подивилась йому у очі, і він пристрасно її поцілував. Вони скучили один за одним.
Після поцілунку Кенан подивився у карі очі Лейли. Лейла усміхнулася:
— Їдьмо?
Кенан заспокоївся:
— Їдьмо.
Вони весь день їздили, шукали цього Ібрагіма, та його ніде не було.
Кенан:
— Він наче розчинився у повітрі.
Вони знайшли можливе місце проживання цього Ібрагіма. Вони сіли у машину й чекали під його будинком. Лейла усміхнулася Кенану, а він їй. Лейла заснула. Кенан дивився, як вона спить, і насолоджувався.
Та раптом з будинку вийшов Ібрагім. Кенан швидко вибіг з машини і побіг за ним. Ібрагім почав тікати. Та Кенан догнав його. Він побив Ібрагіма.
Лейла:
— Кенане, усе, досить!
Кенан почав його душити:
— Для чого ти вбив Онура? Розповідай, хто віддав наказ!
Ібрагім мовчав. Кожного разу за мовчання Кенан бив його.
Кенан:
— Кажи!
Ібрагім:
— Кадир Карахан.
Кенан завів Ібрагіма в його будинок і зв’язав його. Всі зайшли всередину — Лейла, Кенан і Ібрагім. Кенан пішов у іншу кімнату.
Лейла:
— Кенане, як ти?
Кенан:
— Не знаю, як я, Лейло. Мій власний батько віддав наказ вбити мого брата.
Лейла поставила йому голову на плече:
— Щоб ти не вирішив — я з тобою.
Кенан заснув сидячи, а Лейла — спираючись на нього.