Розділ 20: «Забудь мене,Кенане «

Через декілька днів Лейлу виписали. Кенан змирився, він втратив Лейлу. Кенан весь час знаходився в лікарні. Він був поруч з Онуром. За тиждень мала відбутися операція Онура. Кенан весь час знаходився в лікарні, Бахар теж. Щоб трохи подумати, Бахар пішла на кришу.

До неї прийшов Кемаль з стаканчиком кави.

Бахар: «Дякую».

Кемаль: «Як ти?»

Кемаль: «Навіть не думай брехати, Бахар. Я дуже добре тебе знаю, що сталося?»

Бахар: «Все занадто швидко накотилося. Спроба самогубства Ханде, потім аварія Лейли».

Кемаль: «Ти ще забула про мій приїзд».

Кемаль підтримав Бахар: «Та не хвилюйся! Ти впораєшся».

Бахар: «Дякую, та я вже піду».

За тиждень мала відбутися операція Онура. Кенан поїхав додому, щоб переодягнутися. Він не зводив очей з будинку Лейли. Аж раптом там він побачив якогось невідомого хлопця. Це був Каан. Кенан підійшов до нього.

Кенан: «Що ти тут робиш? Хто ти?»

Каан: «Хто я? Це ти хто?»

Кенан і так був дуже злим, він не втримався й побився з ним.

Кенан: «Я хто? Я Кенан, приємно познайомитись. Я хлопець цієї дівчини. Якщо ще раз побачу тебе тут, ти звідси живим не вийдеш!»

Кенан дуже сильно побив хлопця. Він ледве встав. В той час з дому вийшла Лейла. Картину, яку вона побачила: Каан був дуже сильно побитий, і в Кенана з чола текла кров.

Лейла зразу ж підбігла до Каана.

Лейла: «Каане, як ти? Що ти робиш? Зовсім здурів?»

Каан: «Все добре, Лейло. Ти його знаєш?»

І тут тиша. Кенан дивився в очі Лейлі, а вона йому. Вони не зводили очей один з одного. Аж тут Лейла відвела погляд.

Лейла: «Ні, не знаю, ми незнайомі».

Кенан не знав, що відбувається з Лейлою.

Каан: «Я знав, що ти не могла нічого спільного мати з цим виродком».

Каан взяв Лейлу за руку.

Кенан ледве себе стримував, щоб не закричати від болю. Він ревнував. Дуже ревнував.

Лейла: «Каане, поїдемо в лікарню».

Каан: «Ні, люба, я поїду додому, там перемотаю рани».

Каан пішов.

Кенан: «Значить, ми не знайомі?»

Лейла: «Чого тобі, Кенане? Чого ти знову хочеш? Ти знову захотів розважитися і тому прийшов сюди і побив цього хлопця? Я не розумію, чого ти хочеш добитися?»

Кенан: «Тебе, Лейло».

Лейла: «Якби я щось значила для тебе, ти б не відштовхував мене, ти б не вів себе так».

Кенан: «Я не усвідомлював, як сильно закохався».

Лейла вперше почула, що він в неї закохався. Хоча вона вже не вірила в це.

Лейла: «Я не вірю тобі, Кенане, тепер йди. Скоро приїде мама».

Кенан взяв її за руку.

Кенан: «Лейло, вислухай мене».

Лейла: «Я не хочу тебе слухати, просто залиш мене в спокої. Забудь мене, Кенане, забудь, так буде краще для нас двох».

Лейла пішла. Кенан залишився сам. Йому було дуже боляче. Серце боліло, боліло від болю. Він пішов додому й переодягнувся. Він став біля вікна. Думав, що буде далі. З Онуром, мамою, сім’єю, Лейлою.