Розділ 15: Повернення Кемаля

Минула ніч. На ранок Кенан прийняв рішення, що що б не сталося, Онур стане на ноги, і Кенан буде поруч. Він знайде лікаря. Кенан дізнався, що в Стамбулі є відомий хірург Кемаль Айдин. Це був той самий лікар, якого Бахар кохала до одруження і через якого вона страждала багато років. Вони розлучилися, але він залишався важливою частиною її життя. Кемаль вже їхав у аеропорт, як Кенан зупинив його машину.

  Кенан: “Вітаю, я — Кенан Карахан.”

  Кемаль (почувши це прізвище, одразу хотів сісти в машину): “Що ви хочете?”

  Кенан: “Знаю, вам Карахани завдали багато болю. Але прошу не їдьте. Моєму брату потрібна допомога. Він паралізований, і тільки ви можете поставити його на ноги. Ви — найкращий хірург у Стамбулі. Прошу.”

  Кемаль: “Не можу відмовити, якщо є шанс допомогти. Поїхали.”

Вони поїхали до лікарні. Бахар, Кадир та Азра стояли біля входу, і всі погляди були спрямовані на машину. Спершу вийшов Кенан, і Бахар, побачивши його, запитала:

  Бахар: “Алі?”

  Кенан (підходячи до неї): “Це Кемаль Айдин.”

  Бахар (застигла на місці, її серце почало битися швидше): “Що він тут робить?”

  Кемаль (підійшовши до Кадира та Бахар): “Кадир, Бахар.”

Бахар мовчки дивилася на нього. Здавалося, серце мало вибухнути. Вона не могла повірити, що після стількох років вона знову бачить Кемаля.

  Бахар (з тривогою): “Що тут відбувається? Що цей тут робить?”

  Кемаль: “Я — Кемаль Айдин, приємно познайомитись.”

Бахар опустила погляд, відчуваючи в серці біль і невизначеність. Кемаль звернувся до Кенана:

Кемаль: “Хлопче, скажи,  твої рідні про це знають?”

Кенан (махнув головою, що ні): “Ні.”

Кемаль: “Спочатку ти кажеш, що твоєму брату потрібна допомога, привозиш мене сюди, але не попереджаєш рідних?”

Кадир: “Заспокойся! Це нормально! Мій син Карахан.”

  Кемаль : “А так точно. Славна родина Караханів.”

До них підходить Феріде, намагаючись розрядити атмосферу.

Феріде: “Кемалю, рада бачити. Як ти?”

Кемаль: “Все добре, Феріде.”

Феріде вирішила відвести Кемаля, щоб поговорити наодинці. Вона сказала:

Феріде: “А знаєш, ходімо поговоримо про це у мій кабінет.”

Кемаль пішов з Феріде.

Кадир, почувши цей діалог, просто пішов, а Бахар намагалася його зупинити:

Бахар: “Кадир! Кадир!”

Але Кадир не зупинився. Він вийшов з лікарні, і Бахар залишилася наодинці з Кенаном. Вона не витримала:

  Бахар: “Що ти робиш? Для чого ти його привіз?”

  Кенан: “Онур потребує цієї операції. Кемаль — єдиний, хто зможе його врятувати.”

Бахар не могла зрозуміти, чому Кенан не повідомив їй про це. Вона відчула, як її серце стискається від емоцій. Вона знала, що Кемаль — це її велика таємниця. Вона боялася, що все, що сталося в минулому, знову спливе на поверхню.

Бахар пішла в свій кабінет. Вона відчула, як все її тіло наповнюється важким тягарем. Кемаль — це людина, яку вона колись любила, і тепер вона знову має з ним зустрічатися. Але це не тільки про любов, це про те, що він — біологічний батько Кенана.