Розділ 2. Загадковий подарунок

Розділ 2. Загадковий подарунок

   Нарешті всі зібралися в банкетному залі. Офіціант розлив всім гостям шампанського в келихи. Денис Верига підняв свій келих з шампанським. Він встав і подивився на всіх присутніх:

   - Друзі мої, який я радий вас сьогодні бачити в цей знаменний день для мене і для моєї дівчини Ірини, звичайно. Як ви вже здогадалися, ми зібралися сьогодні за цим столом неспроста.

   - Ох вже мені, ці пишномовні промови! Звичайно, важко було про це не здогадатися, - сказав Андрій Ложкін, - ми ж не сліпі ... ми всі бачимо, якими закоханими очима ти, Денисе, і Ірина дивіться один на одного ...

   Ложкін хотів ще щось додати, але батько Дениса Павло Сергійович злегка штовхнув його в бік:

   - Андрію, не перебивай! Май терпіння. Дай можливість висловитися Денису і сказати перший тост.

   Ложкін знизав плечима і прошепотів злегка незадоволеним тоном:

   - Як хочете, можете продовжувати цей цирк і далі. Отже зрозуміло, що всі зібралися, щоб випити і відзначити за одне заручини мого друга Дениса і його дівчини Ірини ...

   Поки Ложкін невдоволено бурчав, висловлюючи свої невдоволення, що урочиста частина вечора занадто затягнулася, Денис Верига закінчив свій тост, всі присутні за столом підняли келихи і почаркувались. Всі випили за здоров'я Дениса та Ірини. Ірина сяяла від щастя і була трохи збентежена від пильної уваги, бо погляди всіх присутніх гостей в банкетному залі були спрямовані на неї. Мама Ірини Зінаїда Олексіївна розплакалась від розчулення, дивлячись на молодих, на щасливу дочку і майбутнього зятя.

   Потім були ще тости. Кожен із запрошених на цей вечір хотів висловитися і побажати щастя молодим. Потім всі приступили до трапези. Спочатку були холодні закуски, потім офіціанти подали гарячі страви. Стіл був розкішним. Тут були і м'ясні та рибні страви, і нарізки з сиром і шинкою, різні салати, і навіть бутерброди з червоною ікрою. Ложкін, нарешті, зміг вгамувати свій голод, він з великим апетитом взявся уплітати за обидві щоки частування, запиваючи все червоним вином. Багато гостей зробили те саме, віддаючи данину поваги майстерності шеф-кухаря ресторану «Зірка Сходу». Цей ресторан не дарма цінувався в місті своєю кухнею і хорошим обслуговуванням.

   В середині вечора, коли почалися танці, в зал з урочистим видом увійшов метрдотель. Він тримав у руках величезний букет червоних троянд. Метрдотель підійшов до Ірини і вручив їй букет. Дівчина була приємно здивована, вона думала, що цей букет від Дениса. Ірина повернулася до Дениса і подякувала йому за квіти. Денис був трохи збентежений, справа в тому, що він не замовляв цей букет квітів. Квіти на столі стояли у вазах, служачи прикрасою столу, але цей букет він точно не замовляв. Такий букет коштував купу грошей. Але тут все прояснилося. Метрдотель пояснив:

   - Квіти для прекрасної дами передав Казимир Каховський. Він зачарований красою Ірини.

   - Але я його зовсім не знаю, - заперечила Ірина.

   Денис скептично подивився на подругу:

   - Тоді чому він дарує тобі квіти.

   - Не знаю…

   - Ірино, ти повинна мені все пояснити!

   - Але, Денисе, кажу тобі, я не знаю цю людину ...

   - Тоді звідки він тебе знає?

   У розмову знову втрутився метрдотель:

   - Молоді люди не сваріться. Все дуже просто. Казимир Леонідович побачив вас у вестибюлі нашого ресторану. Він був зачарований вашою молодістю і вашим дбайливим ставленням один до одного.

   - Ах, але це зовсім інша річ, - сказав Денис.

   - Ну, ось бачиш, Денисе, я ні в чому не винна, - сказала Ірина.

   - І ще ... - сказав метрдотель, - шановна Ірина, прийміть разом з квітами і цей скромний подарунок від вашого шанувальника Казимира Каховського. Він меценат і впливова людина в місті. Це подарунок від чистого серця ... з повагою до вас.

   Метрдотель простягнув Ірині маленький згорток, перев'язаний червоною стрічкою.

   - Ах, яка краса! Цікаво, що там ?! - запитала Світлана, подружка Ірини.

   Ірина хотіла запитати про це метрдотеля, але він вже покинув зал.

   До Ірини підійшла мама Зінаїда Олексіївна:

   - Іро, я вважаю, що ти повинна повернути цей подарунок Каховському.

   - Але чому, Зінаїдо Олексіївно, вона повинна це зробити? - запитала Світлана. - Адже це подарунок від чистого серця. Адже так сказав метрдотель, який передав квіти та подарунок нашій Ірині. Ірочка, ти така красуня сьогодні, що ніхто не може спокійно пройти повз тебе ...

   - Світлано, не мороч голову моєї дочки, - сказала повчальним тоном Зінаїда Олексіївна. - Як би там не було, я вважаю, що подарунок потрібно повернути.

   - І квіти теж потрібно повернути? - запитала Марина, колега Ірини по роботі. - Квіти дуже красиві, мені б було шкода їх віддавати.

   - Мені здається, нічого не потрібно нікому віддавати! - сказала рішуче Світлана. - Адже це ж подарунок.

   - Цікаво, що там всередині? - запитала Марина. - Як хочеться поглянути на цей подарунок ...

   - Ні, дівчата, я наполягаю на тому, що подарунок і квіти потрібно повернути Казимиру Каховському ... хоч він і меценат, як каже метрдотель, але ми з ним зовсім не знайомі ...

   - Мамо, мені здається, ти права, - погодилася Ірина з матір'ю, - треба все це повернути ... до того ж, все це дуже не сподобалося Денису, йому не сподобався цей «сюрприз».

   - Але, Ірино, ну що ти таке кажеш! - заперечила Світлана. - Не треба нікому нічого віддавати, адже це подарунок без зобов'язань, від чистого серця ...

   - Ні-ні, я не згодна з цією думкою, - наполягала на своєму мама Ірини. - Треба подарунок і букет троянд повернути ...

   Поки жінки вирішували, що робити в ситуації, що створилася, чоловіки теж обговорювали цю новину. Вони вийшли на вулицю покурити, а заодно обговорити цю тему. По обличчю Дениса видно було, що йому не сподобалася вся ця ситуація з загадковим подарунком і новоявленим меценатом, якого вони все і в очі не бачили до сих пір. Щось було в усьому цьому підозріле, у всякому разі, не зрозуміле. Андрій Ложкін підтримав свого приятеля і теж висловився з цього приводу. Батько Дениса Павло Сергійович міркував більш філософськи, він сказав, що «не потрібно бути такими недовірливими і підозрілими до людей... Крім того, зараз повернути квіти і подарунок відправнику - це буде виглядати не дуже красиво і не ввічливо. Якщо врахувати, до того ж, що це подарунок від мецената і відомої людини в місті. Нам не потрібен скандал…» Загалом, Павло Сергійович запропонував не нагнітати ситуацію. З ним погодився Михайло Коляда, колега Дениса по роботі. «Хлопці, не потрібно цьому надавати стільки значення. Хіба мало, хто кому які подарунки в житті дарує, - сказав Михайло. - Може цьому меценату Каховському гроші нікуди дівати ... Адже і таке може бути, правильно! А тут він уважив молодих в день їх заручин...» Загалом, ця суперечка так нічим не скінчилися, чоловіки пішли до ресторану, банкет продовжився. Згодом всі про це забули…