Розділ 6

На ранок я прокинулася бадьорою і навіть без будильника, піднялася о восьмій ранку, просто шикарно, тільки у вихідний я можу так рано вставати! А завтра точно не зможу ось так бадьоро прокинутися, але нічого,  скоро я звільнюся вже з цієї роботи та займатимуся тим, що мені подобається. Напевно, візьму відпустку, а потім з неї вже й не повернуся на роботу, чомусь мені подобалася ця ідея.

А то Олег так швидко мабуть й не відпустить мене. Мені прийдеться ще відпрацювати пару тижнів, тому треба обміркувати все добре. Я взагалі к не хотіла вже виходити на офіс, знову оці залицяння шефа, ненавиджу його. Так, він дав мені престижну роботу в мої молоді роки, але вже минув час й я сама зможу далі протоптувати собі доріжку в життя. Не буду за ним сумувати точно!

Але от за колективом своїм я сильно сумуватиму, у нас працюють хороші люди , з деякими я дуже добре товаришую.  Весь день я ходила та думала про вчорашній вечір, ну от навіщо?Я так збожеволію, якщо постійно думатиму про Андрія, засів в голові та не виходить звідти.Хоч головою бийся об стіну, не виходить перестати думати про те, що було між нами.  Просто капець якийсь, як мені тепер робити свої справи.

Завтра на роботу взагалі треба буде налаштуватися, бо маю відповідальну посаду й треба постійно думати головою, так що не вийде думати паралельно ще про щось. Коли настав вечір, я гарно нарядилася та виїхала до подруг. Вирішила сьогодні не пити, краще машиною поїду, бо не близько їхати. Ми щоразу обирали новий заклад, майже вже всі в місті обійшли, смак до життя у нас точно був, ми з дівками ще ті гурмани.

- О, дивіться, ще одна красуня приїхала до нас. - глянули вони на мене.

Ну могли вони підійняти настрій, нічого тут не скажеш.

- Віка, сукня просто бомба.

- Ой, ну дякую. - я почала крутитися навколо себе.

Я була щаслива, що мене доля звела з цими дівчатами, з одними я навіть працювала разом. А інших знала ще раніше,  ми всі зійшлися характерами та вподобаннями, це бомба. Тому що це дійсно рідкість, коли дівчата знаходять спільну мову. 

 - Ти теж добре виглядаєш, та ви всі богині просто. - я оглянула всіх.

Ми всі були в сукнях, на підборах та з мейкапом, зачіскою. Неділя - був наш день, ми вбиралися цього вечора та проводили цей день в своє задоволення. Через годинку ми вже були веселі, але вирішили не зупинятися на цьому, хоча хотілося продовження цього вечора.

- Дівчата, погнали до клубу? - Ліля як завжди любила всіх тягнути в клуби. У неї не було взагалі гальмів,  скажена баба.

- Та ну, я пити взагалі не повинна була, а ви як завжди . Знову мені вранці завтра за машиною до кафе їхати на таксі?

- Ну то ти ніби не звикла, що з нами якщо гуляєш, то яка машина? Люба ти моя...

- Ой, ну гаразд, погнали.

- Та куди, дівки. Завтра на роботу.

- А мені ні.

І пішло поїхало, почали всі ирішували, хто куди  їде. Але в результаті поїхали всі, думаю , що ще можна було пару годин потанцювати, дозволю собі цей релакс.

– Я завтра підвезу тебе. - Лілька крутила біля мене попою.

- Так, Ліль, ти довезеш з вітерцем, я знаю. Розійшлися ми не на жарт.

- Чудовий клуб, так?

- Ну, як на мене, то є кращі. - відповіла я і відпила ковток свого коктейлю.

Ой, не знаю чи прокинуся я завтра , але було весело.  

- Фух, втомилася вже. - я плюхнулася на стілець біля барної стійки. Замовила собі сік та не могла віддихатися.

– Супер потанцювали, зігнали калорії.

- Ліль, ти звичайно тільки що себе переплюнула. Ти чого до того чоловіка полізла?У нього ж поряд дівчина його стояла.

 - Я її не помітила, вона вся така сіра.

- Ой, ти яскрава моя тигриця, вирішила затьмарити всіх?

- Так, ну а що , я  ж  потім вибачилася.

Ми засміялися.

Час йшов дуже швидко, я глянула на годинник. 

- Ого, ви що, пора вже додому. Вже перша година ночі.

- Потрібно наші тусовки перенести на п'ятницю чи на суботу. Бо ми після неділі відходимо день потім на офісі. 

- Так, Ліль, це гарна ідея.

Ми зібралися всі та викликавши таксі, пішли на вихід. Я вже уявила, як плюхнуся в ліжко та засну, але на нас чекала пригода...

До нас підійшла компанія хлопців, або навіть вже старших чоловіків. Ну от тільки цього нам не вистачало, я вся напружилася вже. Ну от чому ми не можемо спокійно погуляти без всіляких пригод? Мені здавалося інколи, що нас так і тягне на пригоди. Лілька колись як вляпається , то потім буде ще довго жаліти  , тому що вона вічно кудись нас тягнули. Мені вже набридли такі ситуації. 

 - Ой, зараз почнеться. - я закотила очі.

- Дівчата , не бажаєте познайомитися? - запитав один з них.

- Та ні. - різко відповіла я. 

- О, найзухваліша, ти мені відразу сподобалася. Ми за вами слідкували в клубі, ви нам дуже сподобалися.

Я промовчала, він був дуже зухвалим, не люблю таких.

- Хлопчики, ми б може і погуляли, але нам додому час, завтра на роботу. - Ліля вирішила вирішити цю ситуацію м'якше.

Але нічого в неї не вийшло, бо хлопці вже увійшли в кураж, вони були п'яні та не чекали від нас відмови.

- Дівчата, такі гарні та ще й працюєте? Воно вам треба? З нами вам не доведеться працювати. Поїхали до нас на дачку, там класно, басейн, поряд річка та ліс.

- Ага, і ви нас у тому лісі кхем? - я почала наїзджати на нього.

- Ні, я тебе вдома можу обробити або навіть тут, хочеш? - він підійшов до мене та взяв за груди . 

 - Ти охринів чи що? - я зарядила йому ляпаса.

- Ти що дурепа, взагалі вже здуріла? 

Я побачила , як він підійняв руку та замахнувся на мене, тому я вже хотіла відбиватися.  Але хтось мене випередив, пішов звук, і я бачу як цей тип вже лежить на асфальті. Тут почали розлітатися убік й інші хлопці з цієї компанії.

- Та що це таке твориться? - Ліля сховалася за мною.

Ми з дівчатами не розуміли, що відбувається, а потім я придивилася та  побачила Андрія та двох хлопців ще з ним. Мабуть це його друзі, вони за пару хвилин розкидали цих мужиків.