Розділ 5

Я йшла додому та думала про життя, ні, я не бігатиму за ним, нехай собі дивиться на свою красуню дружину, з якою у них не зрозуміло що там. Він говорив такими фразами, що я не повірю, що у них все чудово. То навіщо ж тоді було лізти до мене й так все розповідати? Щоб я позаздрила чи що? Я то наче й приревнувала, що у людей так все добре складується . Але потім подумала, а чому я ревную? Хто він мені такий, адже це абсурд ревнувати незрозуміло кого й до кого? 

Я дівчина вільна та можу робити собі те, що заманеться. Чому я повинна слухати інших? Більше не буду так всіх вислуховувати, нехай собі радіють. Створю свою сім'ю й тоді буду вже ходити та хизуватися. Хоча для мене родина - це більше щось таке про тихе кохання, без зайвого галасу.  Але й у мене не було нікого, тож і я промовчу з цього приводу. Мені інколи так не вистачало близкості, але аби з ким лягати в ліжко я не хотіла, тому доводилося задовольняти себе самій.Так, це було дуже сумно, але дійсно інколи допомагало. Адже я не можу ось так зустрітися з будь яким перехожим та віддатися йому, для мене це якось дивно чи що. Хоча я була спробувала такий вид стосунків, але це навіть стосунками не можна назвати. Короче кажучи, мені не сподобалося. Адже хочеться кохати у відносинах, а не коли не зрозуміло, хто ви одне одному. Це дійсно якось принизливо, мені моя гордість не давала так вчиняти з собою. Я дуже сильно ціную себе , тому не хочу , щоб так було. Я не та дівчина, яка може бути довго у вільних стосунках, це явно не для мене. 

Хоча мої подруги практикували таке, деяким сподобалося, інші були розчаровані. Я потім з ними припинила спілкуватися, й не через це, але якось само собою так вийшло. Кожен живе так як йому зручно, я ніколи нікого не засуджувала. Я й сама була спробувала таке одного разу, то потім ледве відбилася від цього надокучливого парубка, а потім ще виявилося, що в нього жінка була. Ну це дійсно було дуже безглуздо, добре, що хоч дітей не були. Для мене не припустимо заважати іншій сім'ї, ну найди собі свою людину та створюй щастя. Будуй своє, а не забирай чуже, це дійсно так фу. 

Додому я пройшлася пішки, вирішила прогуляти, хоча йти було не близько. А потім зайшла до супермаркету та накупила собі різних смаколиків, щоб стало веселіше. Ну а що робити, всі ми дорослі люди й нам іноді хочеться зняти стрес та напругу. В мене зараз якраз такий стан , після цієї зустрічі я сама не своя, Андрій вибив мене з колії мого спокійного життя. 

Треба було зібрати думки до ладу та розпланувати завтрашній день. Андрій не виходив з голови , ну і що мені тепер з цими думками роботи?? Я прийняла душ та пішла лягла в ліжко, нічого не хотілося робити, тому я зайшла в соціальні мережі. Андрій продовжував далі ставити вподобайки на мої фотографії в інстаграм, навіщо? Хотіла б я спитати його, чи дружини йому мало?

Але не наважилася, мені здавалося, що все ж у них не все гаразд. Раз він проявляє таку активність до моєї персони, це, як мінімум, дивно виглядає. Мені навіть стало його трохи шкода, можливо хлопець не знає , що робити по життю, розлюбив свою жінку, а тут якраз я на горизонті з'явилася. Але ж я не навмисно, не думала, що ми ще колись зустрінемося.

Навіщо я почала розповідати йому про своїх залицяльників? Адже їх то суті й не було, вірніше, вони то були, але  я їх не підпускала до себе. Але мені дуже хотілося зробити йому боляче, щоб вн не думав, що я завжди самотня сиджу вдома. Я чекала його роками та ось він з'явився, то я мушу йому на шию стрибнути чи що? Ні, такого точно не буде. 

Мені з ним було добре тоді, у дитинстві, та й в той момент біля кафе я ніби повернулася назад, його запах , ці сильні руки. Я б хотіла ще з ним провести час, але розуміла, що нам вже немає про що розмовляти.  Ну до чого ці розмови, якщо в мене нікого немає, а в нього дружина.

 - Ти нормально дісталася додому? - завібрував телефон.

Це був Андрій, та що ж таке? 

- Так, дякую. Вже давно.

- Це добре, дякую за гарно проведений час. 

Чому він вирішив мене запитати через пару годин? Мабуть дружина відійшла від нього, от і зміг тільки зараз написати мені. Це було не приємно, думати про це, не знаю, як він ось так може? Я би не змогла мабуть, якби в мене вже був чоловік, та навіт якби я не кохала його, то спочатку би розлучилася, а потім вже крутили шури мури. А не ось так писати іншим за спиною, це якось так мерзотно та принизливо. 

Я вирішила відключити звук на телефоні, мені не дуже хотілося про щось з ним розмовляти. Немає настрою на ось ці милі фрази, тим більше ми ніхто один одному. Що між нами взагалі може бути? Нічого і крапка!! Гаразд ... треба не думати про нього і тоді все буде чудово, а то я аж сильно якось вже замислилася. 

Вечір минув звичайно , як завжди, тільки зустріч з Андрієм стала чимось новеньким. Але який сенс  з цього? Адже не думаю, що ми ще раз побачимося. О десятій вечора я лягла спати, налаштувала будильник, як тут мені знову прийшло повідомлення від нього!!

- Добраніч.

Він що здурів там чи що?? Це він лежить у себе в кімнаті в ліжку та пише мені ці слова? Але як же його дружина, чи вона не бачить, що він переписується з іншою? Точно у них не все гаразд у стосунках, тому що одружений чоловік не буде такого писати чужій дівчині! Зрозуміло що я його перше кохання та далеко не чужа. Але стільки років минуло!! Ми стали іншими людьми та вже не будемо тими, ким були. Те підліткове кохання залишилося там, в минулому. Я не хотіла нічого відписувати йому, тому що буде дійсно щось вже дивне. Ну зустрілися та й зустрілися, це випадково!! Надіюсь, що все стане знову на свої місця, а то мені навіть немає часу на ці стосунки. Не хочу знову розчаровуватися в людях, до того ж мені прихильників й так вистачає з головою. Я розуміла, що хочу бути щасливою та коханою, але як це зробити? Невже не вийде по іншому? Чому він знову з'явився в моєму житті, не зрозуміло . Невже це карма чи що мені доля хоче чим сказати?? 

 Я  вирішила не відповідати та вже лягати спати й не мучити себе зайвими думками, навіщо воно мені потрібно. Нехай думає, що я вже сплю та бачу десятий сон, не хотілося відповідати йому. Але я крутилася в ліжку та не могла заснути, та що ж зі мною таке?? Можливо відписати ?Ну все, так діла не буде, якщо я знову закохаюся в нього, я пропаду....