Розділ 3

Я вже збиралася додому, думала про своє. 

- Ти вже додому? - Олег був тут як тут.

Так, я зверталася до свого шефа то на "Ти" , то на " Ви", під настрій. Хоча йому подобався більше перший варіант , він сам попросив мене так звертатися до нього. 

- Так, вже зробила свою роботу.

- Чи є плани на сьогодні?

- Так, є, дуже багато.

- Я зрозумів, ти завжди така зайнята. А як же вільний час для особистого життя? - він підійшов до мене та посміхнувся.

- Ну, можливо колись знайду, коли зустріну свого хлопця

Так, я навмисно робила акцент на тому, що чекаю свого хлопця, щоб він зрозумів нарешті, що з ним я точно не хочу бути!!

 - Я зрозумів, добре. До понеділка. - він образився мабуть та пішов до свого кабінету.

Ну так а що? Нехай дується, якщо він досі не доганяє, що я не хочу бути зі старим чоловіком.

- До побачення.

Я вийшла на вулицю, була гарна погода, я сіла в машину та поїхала на заняття. Коли я приїхала додому, то ледве допленталася до ліжка. 

- Фух... - я бахнулася вдома на ліжко.

Мої домашні улюбленці відразу почали бігти до мене та гладитися. 

- Мої ви хороші.

Так, я розмовляла з ними, тому що більше не було з ким.  От так жити однй, хочеться хоч з кимось уже спілкуватися, тому самотні люди заводять тварин, так їх удома хоча б хтось та чекає. Я пішла вечеряти, мені знову захотілося зайти до інстаграму Андрія, що там цікавого? І так, там був новий пост, якась філософська фраза про кохання та порозуміння.

Гм...цікаво, він завжди любив глибоко розмірковувати про життя. І там знову він був один, мені не зовсім було це зрозуміло, та яка різниця, правда ж? Я поставила вподобайку під його останнім постом, вийшла з нього та пішла в душ. Сьогодні хочу глянути якийсь цікавий фільм та почитаю трішки книгу, завтра вихідний, тому можу собі дозволити поваляти дурня...

Тільки я взяла банку морозива та стрибнула у ліжко, ввімкнула телевізор та була готова насолоджувати своїми вихідними, як мені прийшло повідомлення. Я взяла телефон та побачила, що мені написав Андрій, невже це правда ??

- Привіт, як твої справи? Не спиш?

- Привіт,  вже в постелі, відпочиваю. А ти як?

- Теж уже вдома. Бажаєш зустрітися днями?

– Думаю, що можна буде.

Добре, що ми переписувалися, а не розмовляли наживо. Тому що писала я стримано, але насправді емоції вирували в мені. Я хотіла зустрітися з Андрієм, але з іншого боку мені було страшно, що я знову закохаюся в нього, й що потім? Адже він заміжня людина.

- Добре, не буду заважати, спи. Скажеш, коли тобі буде зручно, чекатиму дзвінка.

Я намагалася не думати ні про що, тому повністю заглибилася в  фільм.

Наступного ранку я рано прокинулася та одразу пішла в душ. Після душу я ніби заново народилася , тільки-но почала заварювати собі каву, як почула, що мій телефон завібрував кілька разів. Я підійшла та побачила повідомлення від Андрія та лайки в інстаграм.

- Можливо бажаєш сьогодні зустрітися? Якщо не проти, вибач, що надокучаю.  - знову повідомлення від нього .

Що це він таким активним став?

- Можна завтра ввечері, наприклад, тому що на сьогодні вже плани.

Не знаю, чому я так відписала, але я не хотіла з ним бачитися сьогодні, я взагалі не знаю, що вийде з нашої зустрічі. Але думаю, що нічого такого не повинно бути, бо це просто зустріч однокласників чи колишніх, я навіть не знаю. Цікаво, а його дружина не проти, вона мабуть не в курсі, для мене було поки що не зрозуміло як реагувати на це все.

Але думаю, що я повелася правильно, бо зайві емоції зараз ні до чого. Я сіла снідати та подумала над тим, а чи маю гарне вбрання, сукню? Так, в мене був гарний гардероб, але я не знала навіть, що вдягнути, це звісно  залежить від того, куди ми підемо. На вечір я домовилася піти погуляти з подругами. Можливо й на завтра теж щось придумати, адже не дуже хотілося порушувати свою зону комфорту та йти з Андрієм на зустріч.

Я напевно вже не вірила в кохання, не можу зрозуміти, але мені з кожним роком все складніше було знайти собі чоловіка, який би мені догодив. При цьому я стала успішнішою та красивішою, була задоволена своїм життям. Але  ж це просто зустріч, навіщо я себе накручую? Тим більше я можу проморозитися та й все. Я би так і зробила, якби це був хлопець, який мені не до вподоби. Але це інший випадок, це був Андрій, я любила його колись, та й мабуть досі. Тому що я би так не хвилювалася, якби мені було всеодно на нього.

Я пам'ятаю , яке у нас було взаємне та сильне кохання, але потім все зруйнувалося. Я була впевнена, що його нові багаті батьки заборонили йому спілкуватися зі мною. Я трохи була навіть ображена на нього, а як я мала поводитися, якщо він просто забув мене. А тепер у нього дружина його ж рівня, хоча я не гірша за жодними параметрами, я сама всього досягла та добре виглядала . Треба перестати себе накручувати та піти поговорити з ним завтра. Ну або ж ігнорувати його, заблокувати номер та жити далі своїм життям... 

Так, може в мене  не так багато грошей як у нього, проте я не нижче його за планкою. Так що якщо він почне поводитися зі мною зверхньо, ​​то я просто встану й піду, може навіть висловлю те, що накипіло за всі ці роки очікування. Адже як він міг пообіцяти мені багато чого, а потім  не повернутися, Андрій не дотримався свого слова. Він міг би хоча б раз на рік провідувати мене й тоді в моєму серці залишилося місце для кохання.

Я стала замкненою та черствою до всіх, все із-за Андрія!! Але після того, як я вийшла з дитбудинку та почала влаштовувати своє життя, мені траплялися досить хороші люди на шляху. Я стала більш відкритою, проте завжди пам'ятала його зраду. Тому характер в мене загартувався на всі роки, я могла й сама чудово провести час, хоча завжди любила зустрічатися з подругами. Нам було класно разом, одна була вже заміжня і в неї були діти, інші з хлопцями були. Я була самотньою та ще пару подруг. Так що поки я була не одна самотня пташка в гавані. Тому можливо й не так лячно було, не думаю, що конкретно зі мною щось не те, дійсно поки що не зустріла своє кохання, от і все, нічого страшного немає в цьому.