Через вісім років.
- Віка, завтра тоді приготуєш звіт, бо п'ятниця вже.
- Так, я знаю, звичайно ж все зроблю.
- Супер, ти просто чудово справляєшся, за шість років жодного разу не підвела. - звичайно було приємно чути похвалу від шефа, але я хотіла вже пошвидше звільнитися.
- До завтра.
- До зустрічі, Віка. - він підморгнув мені.
Так, я пропрацювала на цю компанію вже шість років, з двадцяти я почала працювати юристом в цій компанії. Перейшла на заочне та паралельно ще навчалася на юриспруденції. У мене була хороша зарплата та кар'єрне зростання. Але річ у тому, що мені не надто подобалося те, чим я займаюся. Спочатку я була щаслива, що мене взяли на хорошу посаду так швидко, адже моя директриса в дитбудинку не вірила, що з мене вийдуть люди.
А тут я вступила до престижного університету на хорошу професію. Та ще й потім мені запропонували працювати в солідній компанії відразу після практики. Таке рідко траплялося в наших колах, а мені дуже пощастило. Але я старалася максимально, думаю тому мене й взяли. Універ я закінчила рік тому, вивчилася на магістра, здобула червоний диплом та мій шеф гордився мною. Але мені не подобалося те, що він до мене відчував симпатію та навіть натякав відверто на те, щоб ми зблизилися. Спочатку це було мило , а потім я зрозуміла, що він не мій типаж та мені не потрібні оці амурні справи на роботі.
Я відразу дала йому зрозуміти, що між нами нічого не буде й мені ніколи зараз заводити стосунки. Звичайно, це було в м'якій формі сказано, тому що я боялася, щоб він не вигнав мене. Я по суті, була йому як дочка по роках, але його напевно це не надто бентежило. Два роки тому я почала займатися музикою, я і раніше нею займалася, але то було як хоббі. А тепер я займалася професійно, мені дуже подобалися мої зайняття.
Ми з Андрієм часто співали та навіть зібрали гроші собі на гітару, гроші нам давали за чергування, за добру поведінку. І от нарешті ми скинулися та випросили на Новий рік подарувати нам гітару за наші гроші. Спочатку вихователі не хотіли, а потім обговорили та принесли нам її. Ми були дуже раді, але потім коли Андрія забрали, я перестала займатися музикою, мені було не до цього.
Коли я вже виросла та вступила в університет, влаштувалася на роботу, в мене з'явилися свої гроші. В мене з'явилося бажання, а потім вже побільшало вільного часу, коли я попрощалася з навчанням. Не знаю, як так у мене вийшло, мати основну роботу та ще й іноді вечорами викладати музику. Так, мій викладач довіряла мені та просила інколи заміняти її. Я була вся в турботах, втомлювалася,але я не могла прийти додому та одразу впасти на ліжко. Я знала, що мені треба буде ще прибиратися вдома, вигуляти собаку. А потім готувати вечерю й сніданок на ранок. Я працювала на роботі, а потім ще й вдома, інколи хотілося сісти та на все забити.
Після всіх своїх справ я тільки могла сходила в душ та йти з чистою душею в ліжко. Мої подруги мені казали, що я так себе зажену , робота-дім , дім-робота. А ще радили вже заводити мужика та народжувати дітей, на що я їм відповідала, що мене цілком влаштовує моє життя. Я багато де подорожувала, жила у квартирі в центрі міста. Також я купила собі машину та їздила на ній на роботу, і не тільки.
Мені було комфортно жити та самій, але звичайно ж хотілося турботи та кохання, хлопця, який би мене любив та допоміг зробити це життя ще кращим. Але поки що таких не знаходилося, у мене звичайно були серйозні стосунки й не один хлопець, але якось не склеювалося. З останнім я жила разом років зо два. Але коли ми розійшлися, напевно щасливішою за мене людини не було на всій планеті. Це було так жахливо, я приходила втомлена з роботи, та ще й прибирала вдома за ним.
Він теж працював, але мав вільний графік, був рієлтором. Непогано заробляв, але чомусь згодом сприймав мене вже як служницю. Погодуй його, прибери за ним та ще йди з ним у ліжко виконувати свої обов'язки. Тому я вигнала його зі своєї квартири та ми більше не бачилися. Так, він жив у мене, так вийшло, я не знаю чому я була такою доброю з ним.
Я часто думала над тим, щоб відкрити свою студію музики, в мене гарно виходило. Та й моя викладачка постійно мені говорила, що мені потрібно займатися музикою професійно та викладати. Ну а що, навчатиму людей співати та грати. Іра говорила, щоб я не боялася, що все вийде. У неї теж була подібна ситуація, коли вона йшла зі свого постійного місця роботи. Їй було страшно і спочатку грошей не особливо вистачало на комфортне життя, але вона впоралася і тепер у неї все відмінно.
Я все обдумаю, може навіть створю сторінку в інстаграм та оголошу, що скоро буде відкриття та набір. Але я боялася, що коли кину свою роботу, то залишусь без грошей. Друзі то може й допоможуть, але я звикла жити за свої кошти та сама добиватися всього в житті. Мені треба було оплачувати комуналку, обслуговування машини та ще багато інших речей. Я часто виступала ан сцені, багато хто говорив, що в мене є талант.
Я вирішила заїхати до супермаркету після роботи, щоб скупитися на вечерю, нічого не встигла приготувати вранці. В магазині було багато людей, всі після роботи та навчання вирішили прийти на закупку. Я так втомилася за цей тиждень, та й взагалі втомилася... Я давно не брала відпустку, можливо взяти відпустку і потім не вийти з неї?Мені точно потрібна відпустка, якраз на цих вихідних можна подумати.
Я навантажила вже повний візок, як раптом мій погляд притягнув один чоловік і я застигла на місці. Це що, він? Невже, це ж Андрій?? Як він змінився, не впізнати, я впізнала його тільки за рисами обличчя, ці очі... Спочатку я хотіла кинутися йому на шию та розплакатися від щастя, а потім подумала, як це виглядатиме. Адже ми не бачилися багато років, у нас в кожного вже своє життя. І поки я думала, що мені робити, він несподівано обернувся в мій бік та побачивши мене, не зводив очей. Він оцінив мене з ніг до голови та посміхнувся, я теж розпливлася в посмішці. Він почав йти в мій бік, о ні...Тільки не це.
#1953 в Жіночий роман
#8336 в Любовні романи
#2002 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 18.12.2022