10

Встигла і до ладу себе привести, і підготувати все на вечір. Навіть власну косметику дістала, а сусідка все не поверталася. Уже збиралася йти на обід сама, та не встигла.

   Двері різко відчинилися — дівчина забігла до кімнати з невеликими пакунками, збентежена й водночас щаслива.

   — Що трапилося?

   — Зачекай, будь ласка. Зараз перевдягнуся — і підемо на обід разом.

   Я сіла й мовчки чекала, поки вона метушливо змінювала одяг.

   — Мене Ерланд запросив на бал. Уявляєш? Я вже й не сподівалася.

   — Мої вітання.

   — Виявляється, він до останнього думав, що в мене тут черга з запрошень. Я так здивувалася, сказала, що взагалі-то йду сама…

   Вона підхопила мене під руку й потягла з кімнати.

   — Він так зрадів, що я спочатку навіть образилася. А потім пояснив — і мені стало так приємно. До речі, що це за аромат у кімнаті?

   — Дарій зранку заходив. Каву приніс і прикраси, потрібні до балу.

   — Нічого собі… Мені здається, ти йому небайдужа. Але який у цьому сенс — не розумію. Може, хоче подратувати пана Хоренті?

   Я не зрозуміла, про що вона, але й перепитати не встигла — до нас саме підійшов Домен.

   — Ну що, дівчатка, пообідаєте — і готуватися до балу?

   — Звичайно. Це вам, чоловікам, достатньо пів години на збори, — з легкою посмішкою відповіла Лайма.

   Обідали швидко: хвилювання дівчини було надто помітним. Домен же весь час спостерігав за мною, ніби намагався щось розгледіти. Після він провів мене до кімнати й суворо наказав чекати його та нікуди не виходити без нього.

   Лайма видала мені якийсь крем і відправила до ванної. Сказала намастити його на вологе тіло і не вдягатися, поки він повністю не вбереться. Я зробила все, як наказано, вийшла, обгорнувшись рушником, і обережно присіла на ліжко.

   Сусідка теж побігла в ванну. Поки я її чекала, помітила, як шкіра наче почала відблискувати. Коли вона вийшла, помітила моє здивування і лише посміхнулася.

   — Це відновлювальний крем з ефектом зваблення.

   — А ось цього мені хотілося менше за все.

   — Заспокойся. Тобі теж потрібно трохи розважитися. Не обов’язково з головою в вир.

   — Я не впевнена, що мені саме цього не хочеться.

   — Тоді обери того, хто не використає і поводитиметься чемно, — підморгнула мені і запросила сісти перед дзеркалом, щоб допомогти зробити зачіску.

   Вона відкрила коробочку з прикрасами, поглянула на ту красу з захопленням і почала підбирати волосся. Я допомогла їй, потім ми одяглися і зібралися. Одна на одну подивилися з легким захопленням.

   Дівчина була в помітно збудженому стані: хоч вона й налаштувалася на навчання і більше не збиралася ставати коханкою, все одно приємно, коли тебе запрошує той, хто давно подобається.

   Стукіт у двері, і Лайма підскочила, як на голках.

   — Заспокойся, реагуй спокійніше, — торкнулася її руки, і в ту ж мить вона заспокоїлася. — О, вийшло!

   — Робиш успіхи, — посміхнулася мені у відповідь.

   Вона відчинила двері, а на порозі стояв неймовірний Ерланд. Посміхнувся мені і простяг руку до дівчини. Дивлюся — а за його спиною Домен. Теж зраділа, що не доведеться довго чекати наодинці.

   Лайма пішла першою, а я трохи затрималася. Коли вийшла з кімнати, кузен уважно обдивився мене з усіх сторін. Я поглянула на нього з питанням.

   — Після сьогоднішнього балу в мене додасться роботи.

   — В сенсі?

   — Більше залицяльників доведеться відганяти.

   — А багато вже відігнав?

   — Достатньо, щоб це почало дратувати. Але, на диво, ти їх не помічала.

   — Не зацікавлена, мабуть, була, — відповіла, тримаючи його під руку, і сама задумалася на цю тему.

   — Тобто зараз зацікавилася?

   — Сама не розумію, чому так сказала… Мабуть, десь на підсвідомості вже з’являються такі думки.

   — Мені завжди подобається, що ти відповідаєш як є, не намагаєшся викручуватися.

   — Дякую. Мені здається, як ти ставишся до людей, так і вони ставляться до тебе, — відповіла й подивилася на нього, але він лише невпевнено посміхнувся у відповідь.

   — Міліта, ти неймовірна!!! — почула з-за спини Аустею.

   Розвернулася перелякано. Дівчина підбігла, розглядаючи прикраси.

   — Де ти встигла таке замовити? Учора ще не було!

   — Мені подарували.

   — Цікаво, хто ж настільки впевнений у твоїй увазі до нього?

   — Не зрозуміла? — поглянула на кузена.

   — Це коштує немалих грошей. І дарувати дівчині, яка на тебе не зверне увагу, — це дурість.

   — Запам’ятаю і обов’язково запитаю у дарувальника.

   Підійшов її хлопець, потиснув руку Домену, схилив голову мені й запропонував руку дівчині, повівши її в головний зал. Домен теж простяг мені руку й потягнув за собою.

   Зал був величний, розкішно прикрашений, по кутках стояли столи з закусками, а навколо — неймовірне різнобарв’я суконь. Чоловіки в більшості були в чорних костюмах, а дівчата… як квітковий сад. Очі розбігалися від краси.

Домен зупинився поруч зі столом, де були всі з мого клану, а сам пішов по напої. Дівчата й хлопці посміхалися, розповідаючи, як відчули підвищення рівня завдяки моєму навчанню. Потім Домен повернувся з напоєм і зауважив, що він злегка алкогольний, щоб я не надто захоплювалася.

   Ще трохи спілкувалися. Пані Колос виступила з промовою, відзначивши, що перший етап нарешті завершено, і вона неймовірно задоволена результатом. Коли вона закінчила, розпочалися танці.

   — Запрошую на танець, — промовив мій кавалер, простягнувши руку.

   — Мені чомусь лячно, — зізналася я.

   — Не бійся, тут нічого складного, — заспокоїв він.

   Погодилася, і він повів мене в вирій подій. Час від часу помічала знайомі обличчя — усі такі щасливі. Декілька разів пролетіла весела Лайма. Дивно, що не бачила викладачів — ні Дарія, ні пана Хоренті, хоча обидва натякали на спільний танець.