Денис Середа швидко закрокував до палати постраждалої. Після отримання останньої інформації його думки стрімко змінювались, намагаючись правильно сконцентрувати дії слідчо-оперативної групи. Нарешті він поговорить із таємничою Аліною Поліщук, і ніхто йому не завадить. Необхідно діяти чітко і швидко, без невиправданих витрат дорогоцінного часу. Він розумів, що кожний наступний день, навіть кожна година віддаляла його від розкриття жахливого злочину. З практики від розумів, що подібні злочини можна розкрити лише за гарячими слідами, коли зловмисники не встигнуть знищити докази. Або, можливо, якийсь невільний свідок трагедії все-таки згодиться повідомити в поліцію корисні дані, або хоча б наважиться на анонімний телефонний дзвінок. Але на останній варіант він не дуже сподівався – якби хтось захотів, то вже б повідомив поліцію.
Тож наразі єдина ниточка вела лише до потерпілої. Яка зараз перебувала в лікарняній палаті з підробленими документами. А чи не за них вона постраждала? Ось у цьому він зараз і розбереться. І поки дівчина не відповість на всі запитання, він з палати не піде. З нею й необхідно ретельно переговорити та спіймати на невідповідності у показах. Отже, підроблені документи постраждалої свідчили про одне – дівчина проживала на нелегальному положенні. А раз так, то й не дивно, що відповіді на запити не дали позитивної відповіді та не допомогли слідству. Виходить, вони дарма сподівалися та згаяли час.
Хто ж ти така – злочинниця, яка переховується від правосуддя, чи жертва життєвих обставин? Всі гіпотези потрібно доводити фактами, адже прості здогадки чи інтуїтивні висновки до справи не підколеш. Із своєї діяльності оперативник розумів, що законослухняні громадяни зазвичай не користуються підробленими паспортами. Схоже, дівчина не така проста, як здається, і їй є що приховувати. Можливо, тут мають місце кримінальні розбірки, а це додатково може ускладнити розслідування.
Тоді залишається лише перевірка в базах даних за фотографіями. Та спочатку необхідно переговорити з лікарем та розпитати про можливі татуювання чи інші помітні відмітини на тілі. Важлива кожна, навіть незначна деталь. Здається, хірург не буде в захваті від повторної зустрічі, однак на цей раз не зможе відмовити в сприянні розслідуванню. Та й чому він вирішив, що лікар покриває дівчину, тим більше, що вони давно знайомі? З усього виходило, що Гліб поводив себе як справжній спеціаліст своєї справи і піклувався про здоров’я пацієнтки. І як міг, захищав її здоров’я. Схоже, він краще від оперативника розумів стан потерпілої і намагався відгородити її від можливих стресів.
А професіоналів у будь-якій справі Денис поважав. Якби не така ситуація, можливо б вони стали добрими приятелями. Та зараз не про це. Необхідно показати фото дівчини своїм інформаторам в кримінальному середовищі. І чому він раніше до цього не додумався? А тому, що капітан Середа навіть не подумав про підроблені документи. Незважаючи на неприязнь бандитів всіх рангів до правоохоронних органів, Денис зумів завоювати певний авторитет серед них. Він ніколи не намагався чинити підло, підкидати докази чи безпідставно заарештовувати. За це його поважали та вважали за «правильного мента» і часто допомагали в різних ситуаціях.
Схоже, сьогодні на нього чекає ще одна безсонна ніч. Де брати зачіпки? Все наскільки дивно, йому не траплялося стикатися з настільки бездоганним злочином. Він уже напам’ять вивчив історію хвороби та попередні звіти з місця події та переговорив зі спеціалістами. Криміналісти сантиметр за сантиметром дослідили місце розправи, інакше це назвати не можна. Однак зовсім не знайшли ніяких, навіть маленьких, доказів. Ймовірно, нападник чекав жертву за рогом, миттєво напав зі спини. І цілеспрямовано хотів убити, але щось чи хтось йому завадив. Здається, молоді люди, які проходили мимо, перешкодили провести розправу до кінця. Хоча вони в один голос стверджували, що ніякого шуму чи присутності сторонніх осіб не помітили. Але тоді що? Якби нікого не було, нападник закінчив би своє чорне діло. Та знайти цих таємничих свідків не вдавалось.
Безсумнівно, злочинець був справжнім професіоналом і не залишив біологічного матеріалу, навіть волосинки. У експертів не було жодної зачіпки. Нещодавно пройшов дощ, але не знайшли навіть відбитків взуття. Не міг же злочинець переміститися повітрям? Слід детальніше допитати так звану Аліну, можливо вона щось пригадає. Якщо, звісно, зацікавлена у розкритті злочину. Існують випадки часткової амнезії, може вдасться витягнути з неї щось важливе.
З цими думками слідчий тихенько постукав, і швидко відкрив двері, не чекаючи відповіді. Перед ним на ліжку лежала бліда дівчина і дивилася прямо йому в душу горіховими очима. Жар прокотився тілом від такого пронизливого погляду, однак він відмахнувся від омани. Що це – проста ненависть чи якась надприродна сила? В оперативника навіть в горлі пересохло від цього погляду.
— Доброго дня, я капітан Середа, і мені потрібно задати вам декілька запитань. Від ваших слів залежить успіх у затримці вашого нападника, тому я вас дуже прошу – спробуйте згадати все, що трапилось тієї ночі. Я розумію, що вам зараз важко, але слідству необхідна ваша допомога.
Дівчина слабо кивнула, ніби згоджувалась із тим, що потрібно знайти злочинця, і намагалася підвестися, однак була ще дуже слабка. За капітаном у палату забіг Гліб, котрий вважав, що здоров’я пацієнтки важливіше всіляких допитів.
— Доброго дня, – красуня криво посміхнулася, – Ви щось можете повідомити про мене? – очі зблиснули зацікавленням, – Вам уже, мабуть, говорили лікарі, що у мене амнезія, і зовсім нічого не пам’ятаю. Мені б хотілося спочатку дізнатися більше про себе. Напевно, мене розшукують рідні?
Оперативник підсунув стілець ближче і пильно подивився дівчині в очі:
— Панянко, мушу вас розчарувати. Громадянки Аліни Поліщук із вашими даними не існує в природі. Ваші документи, зроблені нашвидкуруч, виявилися фальшивими. Хоча, мушу зізнатися, що підробка дуже якісна. Відчувається, що документи робив професіонал. Схоже, ви втрапили у велику халепу. Принаймні, поліція має право затримати вас за проживання з фальшивим паспортом.