73 Розділ

Кім повільно зітхнула.

— Хижень заявився без попередження. Я одразу йому не повірила. Поки не передала дані своїм ученим. Думала Хижень ціну набиває. Але вони підтвердили: саркофаг старіший за все, що ми маємо в базах. Старіший за відомі цивілізації. Тільки от Хижень не згадав одного — що саркофаг він знайшов не порожнім.

Кара напружився. Я відчула це навіть без дотику.

— Мої люди за ним шпигували, — продовжила Кім. — Але прямих доказів не знайшли. Лише чутки, що на його кораблі з’явилась істота. Жінка.

Вона ледь усміхнулася — сухо.

— Тоді довелося співпрацювати. У спільних справах я змогла дістати зразки з його корабля. Але тебе там уже не було. І яке ж диво, — Кім глянула на Шаїру, — коли вона повідомила, що Хижень націлився на Кару, мов скажений пес. Це було знаком. Водночас на вашому борту з’явився новий член екіпажу. Я не вірила в збіги. Все складалось в чітку картину.

Її погляд знову повернувся до мене.

І тепер я точно знала: це не цікавість. Це ціль.

— Але це не пояснює ваших слів про мене, — сказала я. Голос не тремтів, зате руки я притисла до тіла — вони мене видавали. — Я просто втратила пам’ять. Мені потрібно лише згадати, хто я. Я не маю ніякого відношення до цілої галактики.

— Тобі потрібен саркофаг, щоб все зрозуміти, — відповіла Кім без зволікань. — Я підозрюю, що Хижень порушив режим його роботи і ти прокинулась з провалами в пам’яті.
Вона трохи нахилила голову, ніби добираючи формулювання.

— Якщо виходити з того, що допускають мої вчені про цю технологію, то саркофаг — це не просто медичний регенератор. Це навіть не близько. Порівнювати його з відновлювальними капсулами — все одно що порівнювати виделку з технологією гіперстрибка.

Кім зробила паузу.

— Він міг відновити тебе з однієї клітини. Або ти вже була там — я не знаю напевно. Але саркофаг зберігає ключ до твого походження. Я впевнена! Можеш поглянути на дані Кіпса, впевнена він робив аналіз твоїх зразків. Вони підтвердять мої слова.

Кіпс лише кивнув, і в цьому кивку була забагато сенсу.

— Де шукати саркофаг? — чітко запитав Кара.

— Знаю лише, що Хижень намагався збути його. Або вже збув. На Термінусі, — Кім кинула погляд на Кіпса. Той помітно скривився. — Так, на твоїй планеті походження. Оборудки там навіть для мене огидні. Це занадто низько навіть для Хижня. Але схоже, заради цього саркофага він готовий переступити власні принципи.

— Якщо це справді втрачена технологія перших цивілізацій, — додав Кіпс, — тоді все сходиться. Там зберігаються не лише таємниці Іриски. Усередині — технології, цінніші за всі кредити галактики разом узяті.

— Але чому ви кажете, що я важлива для галактики? — спитала я. — Навіть якщо припустити, що існує цей саркофаг, навіть якщо мене знайшли разом із ним, це лише означає, що він може зберігати дані про мене.

Я вчепилася за цю думку, як за рятівну нитку. І водночас боялася, що вона обірветься. Бо бути важливою — страшніше, ніж бути загубленою.

— Люба, — сказала Кім тихо, майже по-домашньому. — Я занадто стара для цього світу. Старша, ніж ти можеш уявити. І я досі пам’ятаю те, у що вірили древні цивілізації.

Вона не підвищувала голос. Не тиснула. Просто говорила — і від цього ставало гірше.

— Існує одне з найдавніших послань минулого. Не пророцтво — застереження - одкровення. У ньому сказано: первісний код усього живого зберігається в квітці, що прокинеться. Це не красиві слова. Вони написані кров’ю загиблих цивілізацій.

Кім зробила паузу.

— Зразок крові, який ми знайшли на кораблі Хижня там, де тебе утримували, не належить жодному відомому виду. Він старіший за все, що ми маємо в базах. Я впевнена: ти — носійка первісного, немодифікованого коду всього живого.

Вона подивилася на мене уважно, без фанатизму. Майже з жалем.

— Ти можеш вважати себе жінкою. Людиною. Це не має значення. Ти носиш у собі щось надто важливе — і мусиш це зберегти. За будь-яку ціну. Знайди саркофаг та згадай все!

Я відчула, як холод підкрався вздовж хребта.

— Зараз за вами полює лише Хижень. Але щойно інформація просочиться — якщо вона вже не просочилася — за вами піде пів галактики. Або принаймні ті, хто захоче перевірити, чи це правда.

Вона нахилилася трохи ближче.

— Дівчинко, йди за своєю долею. Дізнайся правду. Можливо, саме в ній — наше спасіння.