Коли Еліза увійшла до їдальні, Ігор уже обідав. Не сідаючи за стіл, дівчина взяла келих з вином і одним ковтком спустошила його, не відводячи погляду від свого чоловіка. Той дивився на неї з очікуванням, але кожної секунди його обличчя стало все похмурішим.
— Думаєш над тим, чому отрута не подіяла? — буденним тоном запитала дівчина з недоброю посмішкою на вустах.
У той момент Ігор зрозумів, що все пішло не за планом, але все-таки намагався зберігати спокій, як і вчив його батько.
— Ти про що? Яка отрута?
Еліза пирхнула.
— От тільки не вдавай з себе дурня, тобі не личить.
Одним помахом руки дівчина відкинула його до стіни та притиснула до кам’яної поверхні. Магія переповнювала її тіло. Еліза розуміла, що здатна зробити набагато більше, але вирішила поки тримати себе в руках.
— Як ти це зробила? — скривившись від сильного удару, прохрипів Ігор.
Сказати, що він був шокований новими силами своєї дружини, — нічого не сказати. Ніхто не попереджав його, що ця дівчина володіє могутніми чарами.
— Якщо негайно ж не залишиш мій палац і мою імперію, то дізнаєшся на власній шкурі межі магії династії Сімідзу, зрозумів? Так що повертайся додому та поновлюй шлюб з Євою, бо я більше не твоя дружина.
Ігор швидко кивнув, готовий на все аби звільнитись з магічної пастки. Еліза відпустила його, що дало принцові змогу відступити до дверей, але йому все ж вистачило хоробрості заявити:
— Повір, твоїм друзякам-розбійникам буде ой-як нелегко вижити в моєму королівстві.
Еліза здогадувалась, що Ігор скаже це, тож просто посміхнулась і клацнула пальцями. У той же момент з темно-синього диму вийшли Марк, Ян, Бейліс, Ерік і Микита. Усі хлопці виглядали надзвичайно спантеличеними. Це було недивно, бо ще ніколи вони чарівним способом в одну мить опинялись у зовсім іншому місці.
— Ти про цих друзяк? З сьогоднішнього дня вони живуть тут і не є підданими королівства Льор. А тепер пішов геть!
Дочекавшись, поки Ігор і його слуги залишать їдальню та закриють за собою двері, Еліза важко притулилась до найближчої стіни, намагаючись не втратити свідомість. Не варто було використовувати так багато магії. Їй стільки сил знадобилось, щоб приховувати свою слабкість і здаватись непереможною.
— Що це таке зараз було? — першим з розбійників подав голос Бейліс, якому завдяки ельфійському походженню було найлегше прийняти магію у будь-якому її прояві.
— Я щойно розірвала шлюб з чоловіком, що намагався отруїти мене, і, схоже, спричинила серйозний конфлікт з королівством Льор, що може перерости у війну.
Марк аж присвиснув від таких пафосних слів.
— Повірити не можу, що це зараз каже та дівчина, яка брала участь у боях без правил у «Вогонь і кров» і планувала з нами пограбування королівської скарбниці.
Еліза похитала головою.
— Незважаючи на те, що зараз відбувається у моєму житті, та дівчина нікуди не зникла. Це все ще я.
Дівчина поглянула на Яна. Їм не потрібно було слів, щоб порозумітись. Усе стало зрозуміло, щойно їхні погляди зустрілись. Їхня історія тільки починалась.
— То що ти збираєшся робити далі? — запитав Ян.
— Перш за все, доведу всім, що я не загублена принцеса, а справжня імператриця, — рішуче заявила Еліза, дивлячись з вікна на те, як на вуличках столиці активно вирувало життя: люди метушились, готуючись до завтрашньої церемонії сходження на престол. Ніхто ще не знав про вигнання короля Льор, але вже зовсім скоро про це буде відомо абсолютно кожному, без винятків.
Саме в той момент Еліза відчула відповідальність за свій народ. Якщо королівство Льор піде на них війною, вона буде захищати свою імперію до останнього подиху. А поруч з нею будуть надійні люди.
#5386 в Фентезі
#807 в Бойове фентезі
#10394 в Любовні романи
#2297 в Любовне фентезі
Відредаговано: 10.02.2021