Каретам усіх гостей, що збиралися на святкування дня народження принца, було наказано зупинятися біля парадного входу до палацу. Таке рішення було прийнято задля того, щоб викликати якомога сильнішу реакцію на велич і розкіш королівського помешкання. Майже всі і справді були дуже вражені, але Еліза залишилася байдужою до помпезності, бо протягом довгого часу жила в набагато розкішних умовах.
Провівши нову знайому у свою гостьову кімнату, графиня Марі наказала слугам підготувати дівчину до вечірньої урочистої події, а сама поспішила до своєї найближчої подруги, герцогині Лідії, яка також приїхала з королівства Бергенленд.
Наступні декілька годин Еліза приймала ванну та терпляче чекала, поки їй підберуть образ на бал.
Цього року принц Ігор наказав усім гостям розмалювати своє обличчя за всім традиціями древніх племен королівства Льор. Чесно, Еліза навіть була рада цьому, оскільки з нафарбованим обличчям шанси на те, що її упізнають як загублену принцесу Місато, значно зменшувались.
Правда, її настрій сильно зіпсувався, коли вона побачила свою сукню, що дуже нагадувала величезний торт з рожевою глазур’ю. Але вибору не було, тож довелось вдягти цей жах.
***
З’явившись на балу, Еліза одразу почала шукати поглядом принца. Це виявилось непростою задачею, враховуючи розмальовані обличчя всіх, але дівчина все-таки впоралась, помітила його біля столу з наїдками та рушила туди.
Щойно принц помітив наближення красивої юної панянки, то мимоволі здригнувся. Дівчина, звісно ж, помітила це та не змогла стримати розуміючої усмішки. Вона пригадала, як так само на балах поводив себе Таро. І його можна було зрозуміти, бо майже кожна дівчина бажала стати дружиною майбутнього правителя держави та робила все можливе задля цього.
— Запевняю, Ваша високосте, я не збираюсь Вас спокушати, щоб стати наступною королевою.
Ігор зі здивуванням поглянув на незнайомку, а тоді широко всміхнувся.
— Дуже цьому радий. Мені здається, Ви єдина панянка у цій залі, що не прагне вийти за мене заміж, навіть не зважаючи на те, що в мене вже є наречена. До речі, як Вас звати?
— Елізабет, — представилась вона та зробила елегантний реверанс.
Принц поцілував тонку ручку дівчини.
— Потанцюєте зі мною?
— Не впевнена, що хочу так ризикувати та ставати мішенню для інших дам, — відказала Еліза, розраховуючи на те, що Ігор ще більше повірить у її безкорисність.
— Обіцяю, що захищу Вас.
Принц притягнув дівчину до себе та почав стрімкий танок. Елізі вдалося швидко вловити ритм і підлаштуватися під нього, незважаючи на незручну сукню.
Коли танець завершився, Ігор був уже цілковито зачарований новою знайомою. Звісно ж, Еліза поспішила скористатись цим і попросила провести їй екскурсію палацом, особливо наголосивши на тому, що їй цікаво було б поглянути, де зберігаються всі цінності королівства. Звісно ж, принц просто не міг відмовити такій чарівній панянці.
І все слідувало ідеально за планом, поки все не зіпсував король. На виході з зали він зупинив пару, незадоволено глянув на дівчину, а тоді суворо наказав сину не залишати святкування власного дня народження та особисто зустрічати важливих гостей.
Дідько! Еліза просто не могла повірити, що всі їхні зусилля пішли нанівець. Коли принц почав ввічливу розмову з герцогинею Лідією, дівчина непомітно залишила його та почала обходити залу, поглядом шукаючи серед офіціантів перевдягнених розбійників, щоб повідомити їм, що план зірвався, але ніде не могла їх знайти. В один момент дівчина усвідомила, що цей вечір може перетворитись не просто на невдачу, а на справжню трагедію.
#5368 в Фентезі
#811 в Бойове фентезі
#10352 в Любовні романи
#2286 в Любовне фентезі
Відредаговано: 10.02.2021